+3 Київ
27 березня Павлоградський суд визнав винним генерал-майора Віктора Назарова у недбалому ставленні до служби, яке призвело до загибелі 49 військовослужбовців України внаслідок катастрофи військово-транспортного літака у липні 2014 року під Луганськом.
Генерал-майора Назарова засудили до семи років позбавлення волі за ч. 3 ст. 425 Кримінального кодексу України (недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило важкі наслідки).
В ухвалі суду йдеться про те, що генерал Назаров згідно зі своїми службовими обов'язками мав усі засоби, щоб завадити загибелі військових, але, недбало виконуючи свої обов'язки, не взявши до уваги інформацію розвідки, не скористався ними.
Практично відразу після оголошення вироку Назарову в соціальних мережах оприлюднив свою позицію начальник Генерального штабу ЗСУ Віктор Муженко, який заявив, що вважає вирок генералу Назарову "небезпечним прецедентом".
"В Україні, яка третій рік поспіль воює, створено небезпечний прецедент, який може мати фатальні наслідки для держави. Браво. Агресор аплодує… Перед командирами всіх ланок військового управління постало питання: чи треба захищати свою країну, судова система якої зараз створена так, що всі твої рішення і дії будуть трактувати як злочин?", – написав Муженко.
Міністр оборони Полторак узагалі вважає, що рішення Павлоградського суду "нібито підливають воду на млин Кремля". На думку Полторака, "створено небезпечний прецедент, коли рішення суду може небезпечно вплинути на думку особового складу, який залучений до бойових дій. Це рішення не йде на користь мотивації військовослужбовців, підняттю бойового духу та впевненості у тому, що вони роблять правильно".
Свою позицію з цього питання висловив і верховний головнокомандувач ЗСУ Порошенко. Президент України вважає, що наразі необхідно ініціювати відродження військових судів. "Я планую запропонувати відновлення спеціальних військових судів відповідно до наявних міжнародних практик. Оцінювати дії командирів у бойовій обстановці повинні військові спеціалісти, військові експерти та військові судді, а не цивільні", – повідомив Порошенко.
Я не випадково зупинився на реакції вищого військового керівництва щодо судового вироку у справі генерала Назарова. Влада розуміє, що ця справа створює прецедент персональної відповідальності та відкриває шлях до аналогічних судових справ щодо інших посадових осіб. Питання про те, хто відповість за чисельні втрати військових на початку війни – у луганському аеропорту, Іловайському котлі та в інших епізодах війни – досі відкрите.
Один із епізодів війни датують 19 серпня 2014 року. За інформацією аналітичного відділу ГІ "Права справа", у заблокований ЗСУ Луганськ зайшла колона російської бронетехніки у кількості понад 40 одиниць. Військове керівництво було проінформоване про чіткий маршрут просування ворога, однак жодних протидій не чинило.
Інформацію ГІ "Права справа" про проходження колони російської бронетехніки підтвердив координатор "Інформаційного спротиву" Дмитро Тимчук. "Підтверджується той факт, що у вівторок у Луганськ на допомогу місцевим бойовикам прорвалася колона військової техніки. Частина її прибула з Росії раніше, частина – увійшла на Донбас із території РФ у вівторок", – написав він.
За даними Тимчука, "усього на околиці Луганська прорвалося кілька десятків одиниць техніки, із яких до 40 – важка бронетехніка". Частина цієї колони вже увійшла до міста.
"Яким чином колона техніки змогла прорватися через лінію оточення, враховуючи, що Луганськ заблокований кільцем блокпостів й опорних пунктів сил АТО, – ми наразі сказати не можемо", – резюмував координатор.
Наявність колони російської техніки та бійців підтвердив в ефірі "Громадського телебачення" і командувач АТО в Луганській області Ігор Воронченко. "Три дні тому колона ЗС Росії зайшла на територію України. Це 1200 осіб, імовірно, військовослужбовці РФ, 150 одиниць бронетехніки, зокрема танки і "Гради", – сказав він.
Уже 24 серпня почався контрнаступ російських сил і місцевих бойовиків, що призвело до важких утрат української армії. Тобто тут постає питання, чому Муженко пропустив колону? На той час військове керівництво заявляло про те, що Луганськ перебуває у щільному оточенні ЗСУ.
Наразі є висновки військової слідчої комісії щодо Іловайської трагедії, а саме щодо виникнення цього котла, зокрема й через недолугі дії військового керівництва. Але ніхто не покараний, а висновки комісії досі не стали матеріалами кримінального провадження.
Отже, очевидно, що тут є цілеспрямоване блокування протягом трьох років розслідувань у цих напрямах. Активність влади у питанні захисту Назарова, цілком очевидно, від інформаційного супроводу у вигляді заяв перших осіб держави переросте у повноцінний тиск під час розгляду справи в апеляційному суді.
Своєю поведінкою влада демонструє, що готова докласти максимум зусиль, аби врятувати Назарова від кримінальної відповідальності. Ми станемо свідками запеклої боротьби та намагання врятувати Назарова від покарання. Військове керівництво загнане у глухий кут, тому вони підуть на все, аби не створювати такого прецеденту. Навіть на фізичний тиск на журналістів та на самих учасників процесу.
У разі отримання реального тюремного терміну генералом Назаровим, постане питання: хто наступний?
Найкоротший ланцюжок від Назарова тягнеться до нинішнього керівника Генштабу Віктора Муженка, який, за інформацією з відкритих джерел, є безпосереднім протеже Петра Порошенка. Навіть натяки на кримінальну справу проти Муженка відчутно вдарять по репутації президента, а це не найкраще, що може статися з Порошенком напередодні президентських виборів.
Імовірна втрата фігури Муженка для керівної верхівки означатиме не тільки афішування військових поразок, а й утрату контролю над фінансовими потоками. Адже Збройні сили є одним із найбільших розпорядників бюджету у країні у стані війни.
Утім, я впевнений, що владі не вдасться врятувати Назарова від тюремного ув’язнення. У винесенні вироку генералу Назарову я бачу великий позитив. Це стало можливим завдяки тиску з боку громадськості й участі незаангажованих ЗМІ.
Суспільство спромоглося пробити діру у тій несправедливості, що панувала стосовно безкарності ватажків ЗСУ у перший рік війни. Якщо генерал Назаров усе ж таки потрапить за ґрати, то ця справа стане поштовхом до розслідування інших епізодів халатності та бездіяльності вищого командування Збройних сил.
Що стосується ініціативи створення військового суду, якому мають довірити такі справи, то тут лежить бажання можновладців упливати на нього, аби справа Назарова більше не торкнулася вищих керівників Збройних сил.
У своєму висновку за 2009 рік Венеціанська комісія критикувала розгалужену систему військових прокуратур, що відображала типовий радянський підхід, згідно з яким прокуратура передусім діяла як орган контролю за діяльністю органів державного управління.
У судових системах більшості європейських країн, які передали згадані функції звичайним системам органів прокуратури, виконання вимог щодо наявності відповідних знань і досвіду досягають шляхом внутрішньої індивідуальної спеціалізації прокурорів. Деякі країни обрали шлях більшої спеціалізації. Так, наприклад, у Нідерландах кримінальне обвинувачення за військовими злочинами здійснюють у відповідних військових палатах в одному з територіальних цивільних судів прокуратурою цього ж району, яка спеціалізується на відповідній категорії справ.
І наостанок. За будь-якого рішення апеляції ГІ "Права справа" й надалі вимагатиме з’ясування усіх темних і болючих подій російсько-української війни.
Джерело: "ГОРДОН"
