Уже кілька разів ставили запитання: "Чому не прокоментуєте смерть Михайла Задорнова? Ви ж писали йому листа..."
Коментувати смерть людини неетично. Так, я відкрито звернувся до нього живого, коли в нього ще був шанс попросити вибачення у тих, кому він завдав образи своїми "жартами", а тепер людини вже немає...
Я звертався до нього як до письменника, який має розуміти силу і ціну Слова. Чесно кажучи, я не сподівався отримати якусь відповідь. Хоча відповідь і надійшла, але не від Михайла Миколайовича, а від путінських пропагандистів, "замазаних" у фашистських гріхах навіть більше, ніж мій адресат...
Тепер що-небудь говорити Задорнову безглуздо, а ображати – і зовсім непристойно. Нехай пройдуть похорони, мине якийсь час, тоді він і розставить усе по своїх місцях. Михайло Миколайович був плодовитий, написав багато, і напевно буде що обговорити. Якщо, звісно, написане ним залишиться актуальним і цікавим. Без емоцій, і професійно, і по-людськи.
А ламання списів навколо коментарів слєпакових та інших блазнів аншлаго-масляковського розливу – вибачте, але це чистої води "хайп" і спекуляція на кладовищі.
Людина відійшла в інший світ. У неї свої справи. І залишмо її у спокої.
Ось, власне, і все.
Джерело: Саша Сотник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора