Поки Трамп вечеряв із Сі Цзіньпіном, американські "Томагавки" щосили прасували військово-повітряну базу Асада – Еш-Шайрат, звідки злітали літаки зі смертоносною хімічною зброєю на борту. Удар по сирійському диктатору, який знищив понад один мільйон мирних сирійців, зустрів підтримку Британії й Ізраїлю, і лише Пєсков прожебонів із Кремля щось невиразне щодо "атаки на суверенну країну", але змовчав про те, що ніякі російські С-300 були не в змозі "закрити суверенне небо".
Слідом за ним украй стурбовану мордочку висунув Володін-холоп, що вгледів "світового жандарма" за океаном. "Треба зважати на те, що ці удари завдані по суверенній державі – члену ООН, і це акт агресії з боку США; ще й агресії з абсолютно надуманих причин", – заявила мордочка, закупорюючи на Охотному ряду останню пляшку з шампанським.
Асад може намилювати мотузку, а другий її кінець передати своєму спільникові Путіну, чий постпред в ООН, який стверджував, що сирійські діти посипають себе попелом і прикидаються мертвими, уже напевно горить у цьому самому пекельному попелі.
Дуже скоро за все доведеться заплатити: і за "їх там немає", і за "ми просто бомбимо" – за все. І діти, які задихаються від зарину, затягнуть мотузку на шиях диктаторських сіамських близнюків.
Путін не може не розуміти: упоравшись із Асадом, Трамп візьметься за нього. І його оточення теж це розуміє. Луб'янський фюрер уже висловив гостру стурбованість "шкодою", якої завдав удар Трампа по Сирії. Але ж російсько-американські відносини й так перебувають "у жалюгідному стані". Путін ще розріджує фарби: стан відносин аж ніяк не "жалюгідний". Їх просто немає.
У Володимира Кримське Сонечко ще є шанс терміново захворіти та закотитися за горизонт, поки не придушили, але, з огляду на характер пацана, він настільки міцно зрісся з короною, що відокремити її від тіла можна тільки разом із головою. А вже хто зробить цю нехитру операцію – свої чи чужі – не так важливо. Головне те, що шлях авантюриста та злочинця добігає кінця. Навряд чи "свої" захочуть побачити переляканого "годувальника" на гаазькій лаві: адже він без сумніву їх здасть. Тому, найімовірніше, царську особу накриє раптовий удар, і бідолаха з несамовитими криками "це – брутальна агресія!" і "не дістаньтеся ж ви нікому!" понесе із собою в могилу основні таємниці кремлівського підтиння. А шлейф, що потягнеться за ним, поспішно відрубають ті, хто тієї-таки миті присягне новому господареві. Відсічуть і підчистять сліди.
Джерело: Саша Сотник / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора