Кейс Індії та Пакистану доводить, що ядерна зброя досі непогано працює як фактор стримування. Передайте це фанатам Будапештського меморандуму

4 березня 2019, 13:13

Этот материал также можно прочитать на русском

Індія та Пакистан не проводитимуть масштабних наземних операцій із захопленням спірних територій, вважає політолог Сергій Таран.

Через обмін авіаударами між атомними Індією та Пакистаном заговорили про непридатність ядерної зброї як фактора стримування. Однак обміни ударами час від часу були між цими країнами, починаючи від формального перемир'я 1971 року. Лише цього разу – додалася авіація.

Але чого точно не було і не буде – це масштабних наземних операцій із захопленням спірних територій. Саме від цього й утримує ядерна зброя всіх тих, хто вважає, що кордони проведені "неправильно". Тому якраз кейс Індія – Пакистан доводить, що ядерне стримування досі непогано працює. Передайте це нинішнім фанатам Будапештського меморандуму...

Ні на що не натякаю, але обидві країни розробили цю зброю, незважаючи на тиск стурбованої міжнародної спільноти. І дуже довго не визнавали наявність ядерних програм, навіть коли почали випробовувати ядерні пристрої на власній території.

Джерело: Sergiy Taran / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.

Індія Пакистан ядерна зброя Будапештський меморандум Сергій Таран

Матеріали за темою