+4 Київ
Скільки "слуг народу" в Україні насправді?
Днями голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк розповіла про свої плани щодо розвитку партійної структури. Зокрема, вона заявила, що зараз у партії є близько 1000 членів. І тут починаються питання.
Нас 636 666. А насправді?
На початку виборчої кампанії команда Володимира Зеленського створила сайт, на якому розмістила анкету для вступу до лав підтримки майбутнього президента. На сайті розмістили лічильник, який в онлайн-режимі показував "скільки нас" (тобто їх), який зафіксовано на красномовній цифрі в 636 666 прихильників.
Голова розказала, що "Слуга народу" має близько 1000 членів партії та 6406 депутатів усіх рівнів. Тобто Шуляк сама визнає, що лише 15,6% депутатів, які зайшли в ради на місцевих виборах 2020 року, станом на сьогодні є членами партії. Зрозуміло, що закон не забороняє балотуватися від будь-якої партії, не будучи її членом, але при такій "потужній" підтримці суспільства, на якій наполягають самі "слуги", небажання їхніх же представників отримувати партійний квиток найпопулярнішої партії, що має повну владу в державі, видається дещо дивним.
Скільки коштів із бюджету отримала партія "Слуга народу"?
Політичні партії, фракції яких у парламенті, отримують на свій розвиток кошти з державного бюджету. Так, "Слуга народу", маючи монобільшість, отримала у 2021 році 345,8 млн грн, а у 2022 році отримає 439,3 млн грн. На рекламу офіційної сторінки у Facebook у 2021 році партія вже витратила 5,9 млн грн. Також рекламу запускають із регіональних сторінок "слуг" та депутати, що також рекламують та активно пропонують долучатися до діяльності своєї організації. Але все одно на вступ черги не стоять.
Виходить, що українці самі фінансують партії та "слуг", зокрема, вони за бюджетний кошт себе рекламують, а вони ще й у партію не вступають. Дивно.
Виходить, що демонстрація підтримки президента у вигляді 636 666 осіб є, м'яко кажучи, перебільшенням?
Використання гіперболізму в певних літературних жанрах є абсолютно прийнятним, навіть більше – абсолютно необхідним. Але коли методи "перебільшення" регулярно використовуються навіть не кандидатами на політичні посади, а діючими політиками – довіра до них стрімко падає. Так виходить і із ситуацією демонстрації громадської підтримки партії монобільшості.
Члени партії, яких нема і, можливо, не буде.
Можна скільки завгодно розказувати про шалену підтримку і грандіозні плани по розбудові всеукраїнської партії на благо держави, але коли, по факту, навіть депутати від цієї партії не бажають вступати до її лав – це, ну дуже красномовний факт. Звісно, історія про "ретельний відбір кандидатів" і про членів партії "не для галочки" має місце, але, видається, що більше в уяві Шуляк, ніж у реальному житті.
Насправді ми спостерігаємо, як політична атака захлинулась і люди банально не хочуть поповнювати ряди виконавців програми президента, навіть такого артистичного, як Володимир Зеленський. Враховуючи, що в команді "слуг народу" є такі феєричні члени, як Микола Тищенко (він же Коля-котлета), Галина Третьякова, що проти "неякісних дітей", Мар'яна Безугла (без коментарів), Гогілашвіллі (звільнений заступник міністра МВС), Микола Галушко (той, що матюкав поліцейських почім світ), Трухін, який, імовірно, скоїв ДТП, але вже чотири місяці жодних наслідків – і цей список можна продовжувати довго.
Жити в паралельній реальності, мабуть, цікаво, але представникам монобільшості варто було б ступити обома ногами на цю багатостраждальну землю й усвідомити, що вже не 2019 рік і немає ні тієї підтримки, ні тієї сліпої електоральної любові не лише до них, а й навіть до президента.
І пора б уже перестати прикриватися всенародною підтримкою і безапеляційно аргументувати свої дії абсолютною легітимністю. Немає тієї підтримки, щоб приймати рішення за весь український народ. Немає.
Джерело: "ГОРДОН"
