+11 Київ
Сьогодні представник КДБ РБ заявив, обвинувачуючи затриманого в Мінську українського журналіста Павла Шаройка в "шпигунстві": "З урахуванням досвіду його роботи як керівника прес-служби Головного управління розвідки Міноборони, для прикриття йому було визначено посаду кореспондента Національної суспільної телерадіокомпанії України".
У давні часи в СРСР кореспонденти радянських ЗМІ за кордоном справді поголовно були офіцерами КДБ або ГРУ. Але навіть у СРСР не додумувалися відправляти працювати під журналістським прикриттям шпигунів, які раніше публічно "світилися" як офіцери спецслужб.
Павло Шаройко, військовий журналіст за освітою, дійсно багато років тому був керівником прес-служби ГУР МО України. Стрижневе слово тут – "прес-служба". Тобто він виступав на брифінгах і прес-конференціях як офіційний представник ГУР МО, давав коментарі, займався акредитацією журналістів, працював зі ЗМІ. Був більш ніж публічний саме як офіційний представник ГУР. Потім звільнився, пішов у "суспільну" журналістику (для наших військових журналістів, до речі, справа звичайна).
Відправляти такого "засвіченого" офіцера спецслужби агентом під прикриттям, який до того ж нібито створив у Білорусі ще й власну агентурну мережу, – це була б цілковита маячня.
Але в КДБ РБ нам цю маячню втюхують як правду. Що нічим не відрізняється від маячні про "українських диверсантів у Криму", якою регулярно пригощає публіку ФСБ РФ.
Висновок один: спецслужби Білорусі активно підключилися до російських спроб дискредитації України як "агресивної держави" під керівництвом ФСБ. І, знаючи білоруські реалії, неможливо повірити в те, що це якась своя гра КДБ РБ, яку здійснюють не за вказівкою вищого керівництва країни.
Джерело: Дмитро Тимчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
