+5 Київ
Tomahawk для України. США розпочали гібридну війну чужими руками.
Головна причина зміни політики США – гібридна війна дронів, яку розпочала Росія в ЄС. США ведуть свою гібридну війну, де страшилки про теоретично можливі Tomahawk – асиметрична відповідь на дрони над аеропортами в ЄС.
1. Зміна позицій Трампа пов'язана із двома речами: виходом Путіна з продуктивних переговорів і з ескалацією позицій РФ у Європі. США не хочуть воювати самі, але вони демонструють Росії, що готові наносити удари чужими руками.
2. Учорашній удар по Бєлгороду й тимчасовий блекаут у місті – це, схоже, частина цієї самої нової фази гібридної війни чужими руками. Нагадаю, що напередодні Зеленський заявив про те, що бажання виключити Україну призведе до блекауту в Москві. Далі йде удар по Бєлгороду (росіяни виють, що іноземною зброєю), потім виходить Ді Венс і каже, що Трамп розглядає можливість передачі Tomahawk, а потім з'являється Келлог із заявою, що Трамп дозволив наносити удари у глибину Росії й там немає недоторканних точок.
3. США явно піднімають градус. І в Росії прекрасно розуміють: головні удари будуть іти по нафто- й газоперевальних портах і перекачувальних станціях. Можливостей зробити блекаут у Москві майже немає, але призупинити експорт нафти – цілком реально. Тепер росіянам потрібно або дати страшну відповідь (що насправді неможливо), або продовжувати надувати щоки й говорити про те, як вони на всіх фронтах перемагають.
4. Теоретична поява Tomahawk:
- це не завершення війни, а новий виток ескалації. Я розумію, що зараз з'явиться виття великої кількості людей, які скажуть про контрпродуктивність такого розвитку подій (виражаюся м'яко). Насправді ситуація складається так, що всі інші варіанти гірші, адже Путін де-факто вийшов із переговорного процесу й найближчим часом ніяких шансів на стабілізацію чи мирні переговори не було й нема.
5. Ми, схоже, входимо в період нової серйозної ескалації, яка триватиме кілька наступних місяців. Але при цьому всьому треба пам'ятати:
- США як мінімум поки що продовжують мислити в категорії поновлення переговорів із РФ;
- Росія піднімала ставки з головною ціллю: розірвати ЄС і Україну й примусити ЄС перелякатися настільки, щоб погодитися на всі умови щодо обміну своєї безпеки на здачу України і як мінімум – часткове скасування санкцій. Наша головна дипломатична задача – не допустити саме цього сценарію.
7. На цьому фоні варто звернути увагу на соціологічне дослідження, яке провів аналітичний центр "Ділова столиця", про ставлення українців до тривалості війни й до можливих мирних переговорів. Лінк на все дослідження. А тут я б хотів виділити кілька важливих аспектів:
- корупція вже традиційно більша проблема, ніж війна. І це головний виклик для всього політикуму, який живе в логіці виборів, яких не буде. А народ вимагає швидких антикорупційних рішень, які апріорі неможливі. Тому ця тема буде головним тригером усього політичного життя України з усіма відповідними наслідками.
- суспільство без рожевих окулярів щодо війни. Очікувань швидкого закінчення бойових дій немає. Частково – це реалізм, частково – усі вже вмонтувалися у війну в той чи інший спосіб. Забігаючи дуже сильно наперед, варто звернути увагу на те, що вихід із війни буде стресом, який, у принципі, не прораховують політтехнологи;
- розкол по переговорах (39% проти 30%) і невіра в результативні переговори (54%) – це погана ситуація, яка породжуватиме дуже серйозну турбулентність у суспільстві. Це один із головних проблемних моментів для нашого суспільства як на горизонтальному, так і на вертикальному рівнях. За таких умов надто велика спокуса впасти в популізм і спробувати максимально войовничо розширити (застабілізувати) свою електоральну бульбашку.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
