-12 Київ
Масований обстріл Києва в найближчі дні й переговори про мир.
Останніми днями все більше складається враження, що Трамп відходить від ідеї бліцкригу.
Напевне, немає у країні людини, яка б не бачила новини про те, що в найближчі кілька діб буде масований удар росіян по Києву й області. І не треба бути великим аналітиком, щоб зрозуміти – цей удар, якщо він буде, буде направлений на енергетику.
1. На жаль, Трамп не поспішає тиснути на Росію, щоб та максимально швидко дала відповідь на пропозиції по плану з 20 пунктів. Візит Віткоффа й Кушнера до Москви буде не раніше ніж наприкінці цього місяця, а це значить, що до кінця місяця Путін має часовий лаг. І я впевнений, що ця зустріч ні до чого не призведе: Путін тягнутиме час, а Трамп не має важелів впливу на Путіна, які б дозволили ефективно натиснути на Росію вже зараз.
2. Венесуельський кураж Трампа потроху випаровується. А щодо Ірану ситуація явно підвисла. І, схоже, стратегія США складається із двох пунктів:
- подивитися на енергетичну ситуацію в Україні;
- при потребі, почекати ще з пів року, поки російські нафтові проблеми максимально ослаблять Росію.
3. Логіка США на 2026 рік зводиться до наступних пунктів:
- отримати максимальний контроль над ціноутворенням нафти у світі;
- отримати максимальний контроль над головними логістичними точками світу (Гренландія, Панамський і Суецький канали);
- максимально повернути долар у світові торгові операції (перш за все завдяки нафті);
- отримати максимальний доступ до рідкісноземельних металів у світі.
4. Усе це робиться для того, щоб із максимально сильної позиції вийти на переговори з Китаєм, який минулого року прийняв виклик Трампа й оголосив: хочете торгової війни, ми обмежимо вам доступ до рідкісноземів.
5. Але повернімося до України. Путін, за логікою, має завдати серйозного удару по Києву: він вірить, що блекаут змусить Україну йти на принизливий мир. Думаю, що йому це не вдасться, але я хотів би звернути увагу на кілька моментів, які стали "вузьким горлечком" після попереднього обстрілу:
- учора було проголошено надзвичайний енергетичний стан. Але це метафора, яка не має під собою ніякого підґрунтя. На жаль, новий міністр енергетики буде працювати, маючи повноваження мирного часу. Єдині сподівання, що новостворений енергетичний штаб (п'ятий за два роки) буде працювати. Усі чотири попередні імітували діяльність;
- на дипломатичному рівні ми повністю провалили трек енергетичного геноциду росіян. Заява нашого спецпредставника в ООН про "сушите весла и плетите лапти" – квінтесенція цього провалу. Замість того, щоб сподобатися українцям, потрібно було говорити, що востаннє щось подібне в Україні було в 1941 році через фашистів;
- на рівні держави й на рівні Києва ми повністю провалили комунікацію з населенням. На жаль, зараз висновків ніхто не зробив. Ні на рівні Києва, ні на рівні держави немає не те що комунікаційної стратегії, немає спікерів, які б могли грамотно комунікувати.
Повторю ще раз: треба готуватися до найскладнішого. Найгірше, що може бути, – це почати перекидати відповідальність. А це поки базовий сценарій.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
