Це один із головних викликів для країни

Україна – 2026. Прогноз.

Коли ми говоримо про Україну у 2026 році, ми, окрім війни, переважно мислимо в категоріях виборів і персон. І це кардинально неправильно.

Повістку дня в загальнонаціональному масштабі можуть задавати лише президент (поки виключно через призму зовнішньої політики) й антикорупціонери (попри низьку електоральну підтримку). Усі інші гравці поки, як максимум, живуть у повістках своїх електоральних бульбашок і пробують грати переважно на консолідацію свого виборця, у тому числі через очорнення опонентів.
Поки єдиною об'єднуючою й мобілізуючою історією для всієї нації є страх приходу росіян. При цьому у країні, у принципі, відсутній більш широкий інтелектуальний діалог про майбутнє. І поки немає жодної політичної сили, яка готова саме до діалогів про майбутнє. Це один із головних викликів для країни.
Суспільство, на жаль, усе більше буде закриватися у відносно невеликі бульбашки (не обов'язково політичні). Відсутність картини майбутнього завжди призводить до того, що цей вакуум чимось заповнюється. Є велика загроза, що цей вакуум буде заповнюватися агресією. Поки це буде лише накопичення цієї агресії, але не виключено, що в певних моментах вона буде прориватися.
Наступний рік стане роком поглиблення управлінської кризи. І це не залежатиме від того, відбудуться вибори чи ні. Україна уже багато років живе в системній управлінській кризі, коріння якої іде від ручного управління і системи арбітражу періоду Кучми. На жаль, на сьогодні ця система влаштовує еліти, і ніхто не хоче навіть поставити діагноз, не кажучи вже про спроби подумати, а як цю проблему можна вирішити.
Корупція – похідна від управлінської кризи, адже головним джерелом корупції є саме держава, а не певні персони. У той же час антикорупційна система заточена не на системне вирішення проблеми, а виключно на персональні питання, що дає можливість створювати гучні скандали й навіть змінювати політичну кон'юнктуру, але не передбачає навіть наближення до вирішення системних питань. І тут вина лежить перш за все на політиках й експертному середовищі, яких влаштовує такий стан речей.
2026 рік призведе до посилення впливів Заходу на кадрову політику держави. Це не дасть жодного управлінського ефекту, а сама державна система все більше буде атомізуватися.
Верховна Рада побоїться приймати закон про ПДВ для ФОП.
У країні прискориться відтік дітей не лише через невизначеність, але й через те, що прийняте рішення про різке зменшення шкіл, де можна навчатися після дев'ятого класу.
Конфлікти військові – невійськові можуть з'являтися в поствоєнний період. До цього їх вірогідність невисока.
Вибори президента мають високі шанси пройти в цьому році. Але вони за будь-яких обставин не будуть визнаними РФ. Кремль буде наполягати на голосуванні 10 млн "українців" у Росії, ми на це не підемо, а для Москви важливо продовжити мантру про нелегітимність влади, яку вони повторюють із 2014 року.

Джерело: Vadym Denysenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора