+15 Київ
Удар по залізничному мосту біля Затоки – це не тільки про воєнні дії. Це ще й удар по нашому експорту і відрізання дунайських портів (Ізмаїл, Рені, Кілія) від української економіки.
Уже зараз можна з великою часткою ймовірності говорити, що головна ціль росіян у цій війні – повна деіндустріалізація України (незалежно від результатів бойових дій).
Їм потрібна дуже бідна, аграрно-сировинна територія із наднизьким інтелектуальним потенціалом, яку вони у разі окупації зможуть ментально перемолоти за одне-два покоління, втіливши ідею "єдиного народу". А в разі воєнної невдачі вони сподіваються, що ціла низка населених пунктів ніколи вже не зможе відновити свій інтелектуальний (читай, антиросійський) потенціал. І як результат, через деякий час вони зможуть забрати цю землю собі.
Без розуміння цього аспекту неможливо зрозуміти і всю логіку дій росіян на нашій території.
Що нам робити (крім армійського аспекту)? Я вже писав неодноразово: нам уже потрібно змінити структуру управління країною. Ми маємо створити воєнний Кабмін, бо війна – це надовго. Є чотири теми, які має курувати цей Кабмін: армія та внутрішня безпека, експорт, переселенці, перенесення підприємств та продовольча безпека. Цей Кабмін має займатися ручним макроменеджментом, іноді навіть на межі порушення законів. Те, що за два місяці ми не створили такий воєнний Кабмін, – це, на жаль, величезна помилка.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
