-1 Київ
Мобілізація.
Що ж, раз уже всі це озвучили, то нарешті можна прокоментувати. Провал мобілізації став основою невдачі нашого контрнаступу і причиною, чому ми маємо перейти до активної оборони. Саме про це й писав наш головнокомандувач Залужний і писав саме із цієї причини.
За шість місяців контрнаступу ЗСУ знищили 115 тис. окупантів, за цей же час окупанти мобілізували 120 тис. Натомість ми понесли теж суттєві втрати, але практично їх не компенсували. Фактично основний задум контрнаступу полягав у тому, щоб вибити окупантів у конкретних місцях і, скориставшись їхньою слабкістю, прориватися в напрямку Азовського моря. Але, незважаючи на те, що ми не переважали ворога ані в силі, ані в техніці (особливо в небі), основною проблемою стало саме поповнення свіжими силами окупантів.
Таким чином, за шість місяців наші бригади, які атакували, виснажилися, нові резерви й поповнення не були сформовані, росіяни ж поповнилися й пішли на Авдіївку й у принципі по всьому фронту. Ситуація жахлива для нас у тому, що виснажені бригади тепер ще мусять тримати оборону, а в цей же час практично не формується їм заміна, і момент надлому людей може наступити будь-коли. Так, ЗСУ показують дива, але навіть у див є запас міцності. По нормальному всі ці бригади мали б бути виведені на відновлення, на їх місце зайти нові або нові сили цих же бригад. Цього не буде.
Чому стався провал мобілізації? Із двох причин: масовий розй...б військкомів за корупцію й повний провал інформаційної кампанії. Так, військкомів були корумпованими, але вони виконували план на 70–80%. Тому вибір був поганий і ще гірший: залишити їх, але постійно чути про корупцію, зняти їх і зірвати мобілізацію. Вибрали ще гірший. Хоча достатньо було взяти їх на особливий контроль і документування. Нові військкомів зараз досить розгублені, оскільки не розуміють як виконувати план, але разом із цим щоб не обурювати людей силовою мобілізацією. Друга причина значно гірша. Через повний провал комунікаційної складової в населення сформоване враження про контрнаступ як про "м'ясні штурми", шалені втрати й тому подібне. Тобто жодної успішної інформаційної кампанії, яка б створювала бажання захищати країну й долучитися до ЗСУ, не було. Це означає, що більшість чоловіків демотивовані й шукають можливості уникнути мобілізації. Одна відома заступниця Міноборони, яка постійно кричала "тиша-тиша", досягнула того, що в цю тишу росіяни накидали купу негативної інформації, у яку повірили люди. Натомість позитивної інформації ніхто не накидав.
Але зараз не про винних, хоча вони очевидні. Ситуація наступна: якщо ми не вирішимо питання мобілізації, то з імовірністю у 100% росіяни з весни почнуть продавлювати фронт там, де будуть ламатися наші виснажені бригади. А я нагадаю також, що, на відміну від нашого уряду "презентацій" і "конференцій", їхня влада перевела економіку на воєнні рейки, і вони зараз 24/7 лупашать зброю для фронту. Ситуація поки не катастрофічна для нас, але без зміни перспективи – катастрофічна.
Зараз мало варіантів покращити мобілізацію на фоні негативних підсумків контрнаступу, а також конфлікту між головнокомандувачем і ОП, який роздувають деякі неадекватні депутати. Я особисто бачу тільки такі шляхи:
1. Зниження вікового порогу мобілізації. Зараз середній вік у лавах ЗСУ 40+ років. Це пов’язано із тим, що до 27 років переважно не мобілізовували. Зараз немає вибору й потрібно мобілізовувати молодих.
2. Закон про обов’язкові навички володіння зброєю для всіх громадян призовного віку. Ми маємо почати масово навчатися користуватися зброєю. Я про це часто писав. Кожен призовний громадянин має пройти короткий курс володіння зброєю. Для цього держава має забезпечити доступ до тирів і виділити ресурси для навчання. Через такі короткотермінові навчання (від трьох днів до двох тижнів) можна буде мотивувати йти на службу.
Ми на війні. І ворог зціпив зуби і пре. Подобається вам це чи ні – ми маємо воювати. Ми не вибирали собі цієї долі, але вибираємо, якою вона буде далі. Здатися сьогодні, почати говорити про мир і все інше – означає знецінити віддані життя героїв і жертв війни.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
