Не території зупиняють ворога, а знищення його збройних сил. І цим ми займалися на Курщині добряче

Курськ. Як і писав колись, операція в Курській області мала багатозначне призначення і чимало цілей було досягнуто. Операція підняла моральний дух, принизила Путіна й армію РФ, перевернула стіл щодо можливих неприйнятних передчасних переговорів. Однак від самого початку було зрозуміло, що утримування цього плацдарму є питанням часу.

Головною нашою проблемою була "плотність порядків". Згідно з правилами застосування військових підрозділів, бригада в середньому тримає до 15 км² в обороні. У наступі вона може розвивати успіх до 30 км у глибину порядків противника. Ми захопили в Курській області 1100 км². За мінімальними розрахунками для утримання цієї території нам треба було 73 бригади і приблизно 300 тис. військових. Насправді в нас там не було й однієї шостої цього. Це ж було і проблемою, чому ми не дійшли до АЕС, оскільки дуже сильно б розтягнули свої порядки і не змогли б утворити фронт. На жаль, війна на виснаження показує, що головною зброєю є військовий. І із цією зброєю і форматом мобілізації в нас великі проблеми.

Звісно, що відступ є дуже неприємним. А враховуючи окремі моменти його організації, то і дуже болючим. Я вже писав на початку операції, що очікую постановок із Суджі, нібито ми там їм Бучу влаштували. Але є одна дуже важлива річ, яку ми завжди маємо пам’ятати: не території зупиняють ворога, його може зупинити тільки максимальне знищення його збройних сил. І цим ми займалися на Курщині добряче.

Джерело: Політика Андрусіва / Telegram

Опубліковано з особистого дозволу автора