+13 Київ
Неможливість переговорів із Путіним. Зрозуміло, що всі війни закінчуються переговорами. Я переконаний, що ближче до осені ця тема актуалізується і ми будемо відчувати шалений тиск із цього приводу. Путін давно хоче переговорів. Ні, він не планує на них здаватися чи відступати. Він хоче зафіксувати "реалії на полі бою", бо він і його стратеги розуміють, що в довгострокову війну їм не виграти.
Але для нас і для всього світу неможливо вести з ним переговори. Путін – брехло і не дотримується договорів. Він це довів напередодні війни, розказуючи що всі плани нападу на Україну є американською вигадкою. Тому практично не існує жодної можливості змусити неадекватного власника ядерної зброї дотримуватись укладеного договору.
У цій ситуації єдиним правильним рішенням має бути ведення переговорів із Китаєм. Саме завдяки Китаю Росія поки не рухнула, і його вплив на економічні й у перспективі політичні процеси там буде тільки зростати. На відміну від Кремля, Китай договорів дотримується, оскільки інакше рухне вся його міжнародна система торгівлі. Тому якщо в рамках переговорів Китай буде їхнім важливим учасником і братиме на себе зобов’язання – це єдина умова, завдяки якій можна досягнути якогось сталого результату переговорів із Путіним.
Однак Китай грає у свою гру й нічого робити без урахування його інтересів він не буде. А це питання Тайваню й обмежень у доступах на західні ринки. Фактично для досягнення якогось успіху в урегулюванні війни в Україні шляхом переговорів Захід буде змушений зважати на китайський інтерес. Але це навряд чи відбудеться, з огляду на можливий прихід Трампа, лютого ворога Китаю.
Це все ще раз підводить мене до думки, що успішний переговорний процес практично неможливий. Єдиний реальний сценарій на сьогодні – це вичерпання сторонами своїх сил і фіксація лінії на полі бою. Він же корейський сценарій.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
