-2 Київ
Ну що, друзі, сьогодні ми всі з вами будемо спостерігати за актом колективного самогубства, який вчинять народні депутати.
Ні, вони не будуть робити публічне харакірі чи сеппуку. Усе набагато гірше – вони вб'ють незалежність і свободу українського парламентаризму. Яким чином? Скасують депутатську недоторканність.
Поки ви обурено пишете коментарі, розкажу трошки історію питання. Так склалося, що за першою освітою я історик і чудово пам'ятаю, що депутатський імунітет першими придумали стародавні римляни.
Спитаєте, для чого? Усе просто. Таким чином вони оберігали своїх трибунів від репресій із боку імператорів. Тобто імунітет дозволяє протидіяти становленню авторитаризму! Аналогічний імунітет оберігав депутатів від свавілля королів у Великобританії та Франції, США й Італії.
Станом на сьогодні депутатський імунітет у тій чи іншій формі існує в усіх демократичних країнах світу. Де його немає? Наприклад, у Туреччині. До речі, там недоторканність скасували кілька років тому, після чого Ердоган одразу посадив у тюрму всіх опозиціонерів.
У незалежній Україні депутатський імунітет дозволяв захищати громадян від свавілля ментів та виконавчої влади. Я вже мовчу про події Помаранчевої революції та Революції гідності.
Недоторканність хотіли скасувати всі президенти. Однак Кучма та Яник цього не змогли зробити...
Скажу більше, Венеціанська комісія не рекомендувала Україні скасовувати депутатську недоторканність. У своєму висновку вони вказали, що у країні, де молода демократія, немає правосуддя і корумповані силовики, депутатська недоторканність – це імунітет країни проти авторитаризму. І от сьогодні депутати своїми руками вбивають "демократичний імунітет країни".
Чудово розумію, що буде потім. Усіх, хто сьогодні проголосує, а завтра виступить проти влади, – посадять у тюрму. Посадять швидко й надовго. Звісно, причина буде інша – наприклад, знайдуть наркотики в кишенях або зброю підкинуть. Варіантів багато.
У цій історії мені шкода країну, яка котиться до авторитаризму, а депутати, "як вівці", замість того, щоб цьому протидіяти, ідуть на забій разом із країною під популістичні вигуки юрби.
Юрба сьогодні радіє, не розуміючи, що завтра її вже ніхто не захистить перед свавіллям виконавчої влади. А коли настане завтра і юрба зрозуміє – уже буде пізно.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
