+5 Київ
Хочу спитати в тих, хто моралізаторствує на тему матюків на плакатах: невже коли ви були молодими, ви ніколи не матюкалися, коли вас хтось або щось дуже сильно дістало?
Невже ви весь час були зразковими студентами, які вчасно приходили на пари, сиділи в бібліотеках і ніколи не протестували проти несправедливості всіма доступними засобами?
Якщо це не так і ви ходили на протести, лаялися з деканатом і робили все, аби не було несправедливості, – тоді не лицемірте.
Не займайтеся ханжеством і критиканством.
Не подобаються плакати? Тоді прийдіть на мітинг зі своїм плакатом і покажіть, як має бути правильно написано.
Ну, а якщо ви все студентське життя жили по принципу "не висовуємося" і "прогинаємося під владу", тоді мені вас шкода.
Бо хто в молодості не був революціонером і не протестував проти несправедливості – той не має серця і душі.
Правда й те, що той, хто після 40 не став консерватором, не має розуму.
P.S. Я б на місці влади радів, що в руках у сьогоднішньої молоді – лише картонні плакати.
11 років тому в молоді в руках були "коктейлі Молотова", щити, мечі та інші засоби боротьби.
Джерело: Victor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
