Поки маю час – напишу ще дещо, що давно крутиться в голові.
Узагалі українське суспільство швидко адаптується. Дуже швидко. У нас забирає небагато часу призвичаїтися до нових назв вулиць і навіть до переходу на новий календар святкування Різдва. Усі події, після яких нам пророкували чи не апокаліпсис, як то запуск ринку землі, пройшли для нас узагалі гладко. Навіть до війни ми пристосувалися настільки, що іноземці щиро охрінівають, коли приїздять не те що до Києва, але й до міст типу Покровська. "Ми думали, що у вас тут Алеппо". – "Ні, Алеппо в нас не тут, Алеппо в нас за 40 км на південний схід".
І от з урахуванням цього мене прям люто злять згадки про те, як довго український політичний клас оцінював українця як якогось зашкарублого боввана, узагалі не здатного сприймати зміни. Як довго було оце "народ не зрозуміє" й "народ не готовий". Як довго тягнули з декомунізацією, з тим же ринком землі, з децентралізацією. Як паскудно спекулювали на цьому, а дехто намагається й досі, бо стару суку новим трюкам не навчиш.
Та народ давно до всього готовий. Не в народі проблема, а у ваших уявленнях про нього.
Джерело: Victor Tregubov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора