-1 Київ
Українське суспільство сьогодні стурбоване питанням, нападе чи не нападе Путін на Україну. Точніше, чи вдасться він до повномасштабного воєнного вторгнення в Україну. США та провідні держави Європи з посиланням на дані своїх розвідок стверджують, що таке вторгнення готується. І ведуть відповідну превентивну роботу. Політичне керівництво України, судячи з усього, дотримується дещо іншої точки зору, закликаючи суспільство не панікувати.
Те, що Путін будь-яким способом жадає поневолити Україну, знищити її як незалежну державу, а щонайменше не допустити її демократичного розвитку та інтегрування у європейську цивілізацію, не викликає жодних сумнівів. Він живе цим. Антиукраїнський напрямок був і є одним із головних у діяльності спецслужб Росії, її дипломатії, зовнішньоекономічній діяльності, пропаганді. У результаті цього в Україні створено надпотужне проросійське лобі з агентури спецслужб, агентів політичного впливу (у тому числі у вищих ешелонах влади), ЗМІ, інтернет-ресурсів, політичних партій та інших громадських організацій, представників великого бізнесу, церкви.
Але маніакальне бажання Путіна знищити Україну стримується низкою головних факторів, одним з яких є сама Україна. Річ у тім, що Путін за період свого панування перепробував різні способи і методи заволодіння Україною. Однак вони не дали йому очікуваного результату.
Приховано-воєнним було втручання Путіна у внутрішні справи України у 2013–2014 роках під час Революції гідності. Тоді за допомогою своїх генералів ФСБ, які фактично керували силовими структурами України, Путін намагався взяти під контроль ситуацію і робив усе можливе, щоб утримати при владі режим Януковича. Але його плани зруйнував Майдан – мільйони українців, які повстали проти свавілля і проросійського курсу тодішньої влади.
Путін добре розуміє, що Україна – це не лише не Росія, але, як показали останні події, Україна – не Білорусь і не Казахстан. Російський диктатор усвідомлює, що на Україні можна поламати не лише зуби, але й зламати голову. Його бісить і страшить патріотичність українського народу, який готовий боротися до кінця за свою свободу і незалежність.
Переконаний, що саме це стримує Путіна від "походу на Україну". З одного боку, він надзвичайно хоче заволодіти Україною, з іншого – страшно її боїться. Путін знає, що навіть якщо йому вдасться досягти вигідних для себе домовленостей із представниками влади України, це зовсім не означатиме підкорення народу. Український народ буде боротися за Україну за будь-яких умов – навіть у разі, якщо інтереси керманичів не співпадатимуть із державними інтересами. Така влада буде приречена, а загарбника чекатиме непримиренна і нищівна боротьба з українським народом.
Тому наше завдання – постійно збільшувати страх російського диктатора перед Україною та її народом. Головним запобіжником від путінського вторгнення в Україну є її внутрішньополітична стабільність, чітка державницька позиція влади та єдність народу у відстоюванні свободи, незалежності та суверенітету України.
Джерело: Віктор Трепак / Facebook
