+5 Київ
А справа ж дуже й дуже серйозна! 92 депортовані з Росії українці (серед них – сім жінок і шість людей віком від 70 років) перебувають зараз на грузинському КПП "Даріалі". Грузинська влада не пропускає їх через територію Грузії, не годує, не напуває, не дає жодного медичного обслуговування.
Живуть ці українці – якщо це можна назвати життям – у підвалі митного терміналу, де один туалет на всіх, як і душ. Там пекельна спека, сплять люди одне в одного на головах, про антисанітарію я не кажу.
Серед них є громадяни з туберкульозом і ВІЛ-інфіковані – жоден лікар-фтизіатр там не з'явився, жодній людині не надають потрібних ліків і терапії. І коли закрита форма туберульозу перейде у відкриту, нікому невідомо.
Думаю, якщо так триватиме, незабаром туберкульоз підхоплять усі – та і як його не підхопити в умовах такої скупченості, антисанітарії та відсутності ліків!
Від швидкої допомоги, яка приїжджає туди час від часу на виклик із найближчого містечка Степанцмінда, користі, на жаль, украй мало. Водночас у злощасному терміналі є один чоловік після інсульту, наполовину паралізований, і йому точно потрібен огляд фахівців у лікарні.
Хто ці депортовані?
Громадяни України, які відбували строк у колоніях Херсонської області, звідки їх незаконно вивезли до Росії під час окупації, – ось, відбули, звільнилися, застрягли у Грузії.
Громадяни України з окупованих територій, які не сподобалися новій владі, – депортовані, дякую, що не посаджені, застрягли у Грузії.
Громадяни України, які скоїли злочини на території Росії, декого з них Україна визнає жертвами торгівлі людьми – депортовані, застрягли у Грузії.
Ситуація стала такою напруженою з 9 червня, після того, як чотири людини вирішили не повертатися в Україну, а залишитися в Молдові (троє вже змінили рішення й повернулися, але Грузія непохитна).
Тобто вже більше ніж місяць живі люди перебувають у таких умовах, і якби не волонтери Тбілісі, узагалі невідомо, що з ними стало б.
Чому потрібно депортувати таким кружним і дорогим шляхом – Грузія – Молдова (літак) – Україна, – коли є прямий і короткий шлях через Білорусь і КПП "Мокрани" – ну, тут відповідь проста.
Тому! Щоб знали, як то кажуть, хто в будинку господар і в замку король!
Ситуації ніяк не вирішують, вона стає щодня дедалі гіршою й гіршою, додаються нові депортовані, погіршується здоров'я, зростає ризик масового захворювання на туберкульоз.
Допомагають депортованим вижити "Волонтери Тбілісі" (Volunteers Tbilisi) – створена на самому початку широкомасштабної війни НКО для українських біженців. Я знаю їх давно й завжди дивуюся і радію їхньому натиску й ефективності.
Це вони, Volunteers Tbilisi, зібрали для страждальців комплекти посуду, сковорідок, каструль, плити, і вони можуть готувати їжу, але в умовах такої спеки й кількості народу термін зберігання мінімальний. Якщо ви про холодильники хочете дізнатися – на 92 людини є три невеликі холодильники.
P.S. Ще одна подробиця, яку я щойно з'ясувала: пройти на територію терміналу не має права ніхто. Не впевнена, що навіть Господь Бог зміг би. Усю допомогу передають тільки через працівників митниці.
Це взагалі чортзна-що! Грузія, ну куди ж ти котишся! Ти, яка завжди, за всіх часів любила Україну!
І останнє. Я думаю, зі мною погодяться всі високі моралісти й чистоплюї: усі без винятку громадяни України мають опинитися вдома.
І справа нашої совісті – їм у цьому допомагати.
Ось кілька фото, які надіслали люди, котрі перебувають на КПП "Даріалі".
Джерело: Victoria Ivleva / Facebook
