+21 Київ
Ми в черговому геополітичному піке. Ціна помилок може бути як ніколи високою, хоча, здається, куди вже вище. З одного боку, країна не погодиться прийняти принизливі умови "миру", з іншого – украй важливо не втратити підтримку союзників, бо без США нам буде важче. І результат на полі бою без американської допомоги навряд буде кращим, аніж був із такою підтримкою.
У цей час Путін схиляє до "свого варіанта миру" в той єдиний спосіб, який знає, – різкою активізацією вбивств і цивільним терором. Це важко.
Щоденні жертви в мирних містах – це біль усіх і кожного. Втрата територій – це психологічна травма нації на покоління. Довга війна виснажує. Погані умови миру без гарантій безпеки не додають віри в майбутнє.
І така ситуація точно не справедлива до нації, яка при всіх прогнозах три роки стримує ядерного монстра на чолі з хворим диктатором. Нації, яка платить найвищу у світі ціну за гідність і свободу, попри бажання максимально девальвувати цінності, на яких, здавалося, ще недавно стояв увесь західний світ.
Зараз я напишу банальні речі, але, щоб пройти це піке, нам потрібна мудрість і єдність. Для цього необхідні довіра й чесність. Українці заслуговують на чесну розмову про все те, що відбувається з переговорами. Це буде відповідально.
Чесну розмову.
Про те, які пропозиції є на столі.
Про те, які ризики за кожним сценарієм.
Про те, що обираємо ми, а не ті, хто стомився нас підтримувати.
І ще одне.
Це не час для внутрішніх воєн. Не час переносити ненависть до ворога на опонентів.
Не час грати в зачистки.
Кожен, хто сьогодні намагається використати війну як привід звести політичні рахунки, послаблює країну, якій так важливо лишатися сильною.
Джерело: Вікторія Сюмар / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
