+5 Київ
Повторю текстом те, про що часто кажу в інтерв'ю. Проблеми Міністерства оборони носять системний, стратегічний характер. Ці проблеми не вирішуються тактичними й навіть оперативними рішеннями. Такі рішення можуть лише зробити трохи краще або гірше, але не виправити ситуації повністю.
Міністерство оборони – це величезний пострадянський бюрократичний монстр. Він старий, він неймовірно роздутий, він неповороткий і він не здатен швидко реагувати на зміни й подразники. А швидка реакція – це sine qua non, обов'язкова умова на цій війні.
Міністерство має після відповідного функціонального аудиту, бажано із залученням іноземних спеціалістів, відмовитися від усіх зайвих і непотрібних функцій, зосередившись на:
- створенні політик і правил гри у сфері закупівель;
- математиці війни (де ми уражаємо, чим ми уражаємо, від чого ми несемо втрати, скільки це коштує, на чому зосередитися);
- контролі якості й відповідності нормам забезпечення бійців і правилам оборонних закупівель;
- розвитку й інвестиціях в інновації для війни майбутнього;
- дипломатії й отриманні зброї від закордонних партнерів.
Усі інші функції має бути безжально відкинуто на створені (і ще не створені) агенції з незалежними наглядовими (не громадськими) радами із залученням іноземних представників, які мають довіру за кордоном.
Усе те зайве, що десятиріччями у мирний час вважалося головним "скарбом" Міноборони й із чого годувалися покоління корупціонерів – землі, нерухомість, будівництво житла, лісгоспи, – вивести на аудит, зайве продати на прозорому аукціоні, решту вивести на окремі агенції.
Задубльовані функції, непотрібні посади "для своїх" – функціональний аудит, скорочення, звільнення.
Міністерство має згадати, що по закону воно здійснює цивільно-демократичний контроль над Збройними силами України, а не просто безініціативно спостерігає, як є зараз, чи б'ється з Генштабом за корупційні потоки, як це було при Тарані й Хомчаку.
Корупцію не можна пояснити тим, що вона з'явилася сама. Системна корупція зростає там, де є системні проблеми. Для корупції потрібні управлінський хаос, слабкий менеджмент, розмитий функціонал керівників і низький рівень відповідальності персоналу. Це саме те, що я спостерігаю в Міністерстві оборони на власні очі. І це те, що я планую в міру власних сил виправляти.
P.S. Одного разу наприкінці минулої осені я зайшов у будівлю міністерства в п'ятницю. У будівлі, де як правило в робочий час треба чекати кілька черг перед ліфтами, бо людей забагато на цю кількість ліфтів, не було майже нікого. Тільки в кількох кабінетах світилося світло. Абсолютно порожні коридори. Повна тиша. Була п'ятниця, 16.00. Війна чекала до понеділка.
Джерело: Ю.Г. | Юрій Гудименко / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
