0 Київ
Промова Путіна – похмурий блеф, побудований на ресентименті. Оскільки переконливих аргументів у контакті із Заходом не залишилося, то в хід пішли анімаційні ролики, лівою рукою зроблені орлами Шойгу. Навіщо ці струшування повітря, кого вони мали здивувати? Захід явно не намагається нападати на Росію, оскільки увійшов до перезавантаження своєї системи.
Тоді навіщо було посилати цей сигнал? Залишається внутрішня аудиторія, яка слухняно вставала і сідала, і готова покласти все на вівтар величі Росії. Вічне хворобливе кахикання Путіна доповнювало картину цього пафосного маразму. Власне, це і є головний продукт сучасної Росії – пафосний маразм.
Федеральне зібрання нагадувало збіговисько хлопчиків і дівчаток, які не награлися в дитинстві, бо 40 хвилин, затамувавши подих, слухали казки про останні досягнення ВПК Росії. На це тим кумедніше було дивитися на тлі досягнень американського ВПК, які на собі сповна відчули найманці ПВК "Вагнер" у Сирії 7 лютого. Проте не слід недооцінювати цього пафосного маразму. Росія вже не раз доводила, що готова платити за нього за найвищою ставкою.
Джерело: Юрій Романенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
