Абрикос потішить раннім і щедрим урожаєм. Садівники пояснили, що потрібно зробити навесні

Однорічні саджанці мають добре розвинену кореневу систему, стовбур діаметром 15–20 мм, одну-дві добре розвинені гілки й численні гілочки різної довжини й товщини. Тому в перший рік після висаджування напровесні підчищають штамб і обирають одну-дві скелетні гілки. Нижню гілку вкорочують до довжини 45–50 см, а розміщену на 15–20 см вище – обрізають на рівні зрізу нижньої гілки.

Центральний провідник обрізають на 15–20 см вище за зріз бічних гілок. У перший рік необхідно сформувати дві скелетні гілки. Якщо на саджанці є лише одна скелетна гілка, її вкорочують на 15–20 см, а центральний провідник обрізають на 10 см вище за її зріз, щоб у цьому місці закласти другу скелетну гілку. Її обирають наприкінці травня з пагонів, які знову утворилися. Друга скелетна гілка має бути розташована на 15–20 см вище за першу, із кутом відходження від стовбура не менше ніж 45° і кутом розходження з першою гілкою в межах 110–150° (але не менше ніж 90°).

Навесні другого року виділяють на стовбурі ще одну скелетну гілку й укорочують її на рівні двох нижніх. Якщо крону обмежують трьома скелетними гілками, то центральний провідник вирізають над верхньою гілкою, а якщо чотирма – вкорочують його на 10–15 см вище за зріз скелетних гілок для закладення четвертої гілки.

Якщо на другий рік не можна одразу виділити третю гілку, другу вкорочують до 15–20 см, а нижню – до її рівня. Центральний провідник укорочують на 10–15 см вище за місце їхнього зрізу. Наприкінці травня виділяють третю гілку й видаляють над нею центральний провідник (крона із трьох скелетних гілок), усі зайві гілки видаляють на кільце.