-13 Київ
Не робіть цього, щоб дитина не почала заїкатися
Фото: depositphotos.com
Заїкання виліковують у 50–80% випадків, залежно від його виду й тривалості. А як його уникнути, розповіли фахівці психолого-медико-педагогічної консультації Житомирської області: лікарка-неврологиня Тамара Ревнюк і вчителька-логопединя вищої категорії Алла Шовтюк, повідомляє видання "Наша мама".
"Заїкання – це системний невроз, який супроводжується порушенням мовлення дитини, її ритмічності, плавності, звуковимови. Від заїкання страждає приблизно 5–8% дітей, до того ж хлопчики в чотири рази частіше, ніж дівчатка", – повідомили у статті.
Критичними періодами вважають два – чотири й п'ять – сім років.
У клінічній практиці поділяють невротичне й неврозоподібне заїкання. Перше виникає внаслідок стресу. Наприклад, якщо дитина злякалася собаки, подивилася страшний мультфільм, перенервувала через конфлікт у сім'ї або сварку з однолітками чи з іншої стресової для дитини причини.
Невротичне заїкання не пов'язане з проблемами мозку і його порівняно легко вилікувати. Зазвичай дітям прописують седативні й знеболювальні препарати.
Фахівці наголошують, що не можна зволікати з лікуванням, адже з віком подолати заїкання буде складніше. У дитини закріплюються умовні рефлекси, приєднується страх, депресія, з'являються страждання від розуміння того, що вона не така, як інші. І через стрес заїкання ще посилиться.
Неврозоподібне заїкання є серйознішою формою, яка передається генетично й означає певні зміни в мозку. Лікування тут набагато складніше, але пусковим механізмом є та сама стресова ситуація.
У два – чотири роки заїкання вилікувати найлегше, а іноді воно може минути саме собою. Зазвичай короткі періоди заїкання чергуються з тривалим періодом нормальної роботи мовленнєвої системи. У молодшій школі діти починають заїкатися найчастіше в періоди хвилювання: коли вчитель перевіряє техніку читання, коли потрібно відповісти перед усім класом. А після восьми-дев'яти років періоди ремісії стають дедалі коротшими, а періоди заїкання – дедалі довшими.
Іноді до заїкання приєднуються нав'язливі рухи: посмикування голови, певна жестикуляція руками. У такому разі потрібна психотерапія.
Важливо не перевантажувати дітей. Потрібно розуміти, що мозок дитини не готовий до великих навантажень, оскільки ще не сформувався. У таких випадках не треба штурмувати розвиток дитини – це може сильно нашкодити.
