Гордон: Те, що я роблю під час інтерв'ю, – шаманство. Це спроба глибокого проникнення в гостя, у його кишки

Журналіст, засновник інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитро Гордон в інтерв'ю проекту Анатолія Анатоліча "Зе Интервьюер" розповів, що під час бесіди завжди дивиться в очі своїм героям, намагається "глибоко проникнути в них" і у такий спосіб отримати максимум цікавої для глядачів інформації.

"Те, що я роблю під час інтерв'ю, – це шаманство. Це спроба глибокого проникнення в гостя, у його кишки. Я в нього пірнаю. Я дивлюся в очі – і пірнаю в героя. Мені треба в нього залізти, усе перевернути, покопатися і витягнути те, що мені потрібно. Щоб у людей, коли вони подивляться інтерв'ю, воно викликало емоції: сміх, сльози, співпереживання, співчуття... І щоб я як глядач через 10 років міг кайфанути біля телевізора", – сказав Гордон.

Журналіст зазначив, що тільки два герої його програми – уже покійний російський бізнесмен Борис Березовський і колишній перший заступник голови КДБ СРСР Філіп Бобков – теж не відриваючись дивилися в очі співрозмовнику.

"Коли не відриваючись дивився Борис Абрамович – я погляду не відводив, а от від Бобкова, який ніколи до мене не давав інтерв'ю, – відвів. Думаю, якби я потрапив до нього на допит, я б розповів усе. Наприкінці інтерв'ю я йому сказав: "Філіпе Денисовичу, дякую, що ви прийшли, я розумію, як для вас це нетипово, стільки цікавого розповіли..." Він підняв на мене очі й запитав: "А що, я вам щось розповів?" – згадав Гордон.

Він уже записав приблизно 750 інтерв'ю з видатними сучасниками, більшість із них викладено у YouTube.

"Приблизно чверть моїх героїв уже померла... І тепер, коли йде чергова славетна людина, виявляється, що, крім моїх інтерв'ю, нічого немає. Помер [російський сатирик Михайло] Задорнов, і [у своїй програмі російський телеведучий] Андрій Малахов каже: "Ось що Михайло Задорнов розповідав Дмитрові Гордону в інтерв'ю тоді-то". Тобто раптом виявляється, що документів, крім того, що я робив, майже не залишилося", – зазначив журналіст.

Відповідаючи на запитання, хто з героїв його найбільше здивував, Гордон згадав російського коміка Євгена Петросяна. Інтерв'ю з ним він записав у 2009 році.

"Коли я слухав по телевізору гумор Петросяна, думав, що він просто нікчема. Але коли ми поспілкувалися (у нас була низка контактів і поза інтерв'ю), я зрозумів, що він неймовірний: розумний, освічений, грамотний, розуміє тонкощі професії. Це людина, яка знайшла нішу і розробляє її. Він мене по-доброму здивував. Але були люди, які дивували по-поганому. І це нормально!" – сказав Гордон.

Анатолій Анатоліч і Дмитро Гордон під час інтерв'ю. Скріншот: Зе Интервьюер / YouTube

За словами журналіста, у величезної кількості героїв були психічні розлади, "але до цього треба ставитися філософськи".

"Після запису всіх цих інтерв'ю я зрозумів головне: дуже багато видатних, великих людей – із великими психічними проблемами. Там дуже великий відсоток відверто божевільних. До цього треба ставитись філософськи й розуміти, що твоє завдання – розговорити людину, показати її", – сказав Гордон.

Журналіст також докладно розповів, як готується до інтерв'ю. За його словами, методи підготовки протягом усієї його кар'єри практично не змінилися.

"Я завжди готувався до інтерв'ю однаково. На першому місці – система, я взагалі системна людина. Спочатку мої помічники дають мені повне досьє на героя. Далі починається робота. Я пишу запитання, які одразу поставив би цій людині, далі читаю, що написано про нього в досьє, виписую якісь факти, яких не знав... Далі листки з усіма цими запитаннями я розрізаю ножицями і розкладаю на величезному столі, потім сортую запитання за темами: дитинство, особисте життя, захоплення... Далі починаю сортувати запитання всередині кожної теми, а потім сортую теми. Усе, у мене канва інтерв'ю готова, а далі – творчість", – зазначив Гордон.

Він розповів, що були інтерв'ю, коли все йшло за запланованим сценарієм, у деяких випадках не вдалося поставити жодного підготовленого запитання.

"Так, було й таке. Наприклад, людина приходила п'яна – і все йшло не так. Ще пам'ятаю інтерв'ю з великим російським художником Іллею Глазуновим. Він практично не давав інтерв'ю, не йшов на контакт. Про зустріч зі мною його попросив [російський співак] Йосип Кобзон. Я приїхав до нього в музей – і все пішло не за планом. Передусім мені провели екскурсію – я мав зануритися в цю атмосферу, а потім Глазунов сів навпроти мене і почав говорити. Він згадував блокаду Ленінграда, як сім'я помирала в нього на очах, один за одним, і почав плакати. Інтерв'ю вийшло зовсім іншим. Блокада була б у ньому все одно, але все пішло інакше", – згадав журналіст.

Журналістську кар'єру Дмитро Гордон розпочав 1984 року. Друкувався в газетах "Молодогвардієць", "Комсомольское знамя", "Вечірній Київ", "Молодь України", "Комсомольская правда", у "Спортивній газеті" та інших.

У 1995 році заснував газету "Бульвар" (із 2005 року вона має назву "Бульвар Гордона"), а у 2013-му – інтернет-видання "ГОРДОН". Із 2000 року випускає програму "В гостях у Дмитра Гордона" (у різні роки вона виходила на телеканалах "Перший національний", Tonis, ЦК, "Київ"), із 2017 року веде авторську програму на телеканалі "112 Україна".