"Біль лишається назавжди". Історія психіатрині Підкуймухи в музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова

За словами фахівчині, найтиповіші проблеми воєнного часу – тривожність і розлади сну. Однак найважче їй та її колегам надавати допомогу людям, які проживають горе, адже воно має не тільки різні стадії прийняття, а й різну природу.

"Люди втрачають близьких і в мирний час – катастрофи, важкі хвороби, які не шкодують навіть маленьких дітей. Коли трапляється трагедія, жоден фахівець не знайде слів, щоб підтримати чи полегшити стан пацієнта, – їх не існує. Я завжди кажу, що цей біль лишається назавжди – просто із часом трохи притуплюється", – розповіла Підкуймуха українському ведучому й амбасадору музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова Олексієві Суханову.

Вона пояснила, що зараз чимало людей проживає не лише горе, а й невизначеність, і це одна з найбільш болючих і делікатних тем.

"Наприклад, військовий пропав безвісти, і його мама чи дружина сподіваються на те, що він живий, у полоні. Це дуже складні емоції, адже надія змішується з невідомістю. Церемонія прощання – сумна, але вона дає картинку, що все найстрашніше відбулося. Якщо цієї візуалізації немає, відповідний сигнал до мозку не надійшов. Психотерапевтична корекція в таких випадках складніша", – зазначила психіатриня.