Що треба запитувати, щоб дитина захотіла відповідати. Лайфхак від директорки київської школи Романенко G

"Ви знаєте, стимулювати – це трішечки не те. Тут не потрібно стимулювати. Нам батьки віддають дітей до початкової школи, це фундамент середньої й старшої школи. Тут потрібно дитину навчити всього. Дитині потрібно, щоб було цікаво", – розповіла вона.

За словами директорки, за тим, із яким настроєм дитина йде до школи, вона бачить, чи має дитина проблеми з навчанням.

"Якщо вона ледве плететься, то підходжу до вчителя й питаю, що трапилося – це навчання чи з друзями якісь проблеми. Але загалом діти біжать до школи, у нас школа повного дня. Батькам віддаємо дітей із вивченими уроками, щоб вони їх тільки любили. Тому що батьки – я кажу це щоразу батькам: "Ви можете бути другом, прикладом, наставником, але вчителем – ніяк", – пояснила Романенко. – У нас школа повного дня – й уроки з дітьми роблять фахівці. Учителі першої половини дня й учителі другої половини дня займаються".

Вона порадила батькам розмовляти з дітьми про те, що відбувається у школі, але робити це не у формі допиту.

"Якщо в дитини якийсь смуток чи не хоче вчитися – ну, по-перше, потрібно з дитиною проговорити. "Батьки ходять на роботу, а ти ходиш у школу, це твоя ж робота". І не питати, як у неї справи, бо дитина не буде розповідати. Батьки мають починати: "Сьогодні на роботі співробітниця принесла якийсь кекс, ми попили кави, вона мені розповіла про щось. А як твій день пройшов?" – сказала директорка школи. – Потрібно приклад надати, розповісти дитині, як ти свій день провів, тоді дитина зацікавлена з вами поділитися. А так діти сприймають розмови як допит. Це має бути невимушено, і батьки повинні задавати цей тон".