Донька Віктора Ющенка розповіла про свій бізнес і чому він поки не приносить прибутку G

За словами Віталіни Ющенко, вона розробляє моделі купальників і спортивних костюмів, але бізнес поки "зовсім неприбутковий".

"Я не продала ще жодного костюма. Я їх усі дарую. Це подарунки друзям, тим людям, яким я хочу чимось віддячити і подякувати. Бренд створився сам по собі – я давно мріяла щось створювати, але було якось не на часі, – розповіла вона. – Коли сталася пандемія, людям не можна було нікуди йти, а мені дуже хотілося на море. Давай тоді гуглити купальники – що не подивлюся, не те: занадто відкрите, занадто демонстративне. У кожного свої смаки, мені хотілося щось затишне, щоб вітром не здувало, щоб можна було з дитиною з пляжу піти десь пообідати і не перевдягатися. Тобто щоб якщо на катер сів – нічого не здуло, як стрибнула – нічого не впало. І почала собі малювати".

За словами Віталіни Ющенко, вона давно вдягає себе сама.

"Я сама собі одяг шию, придумую – це сукні, куртки, пальта будь-які, спідниці. Почали люди помічати, кажуть, що гарно, роблять компліменти. І якось це в голові відклалося. І я вирішила з нашою кравчинею по моїх ескізах придумати купальники й показати їх людям. Мені цікаво було, чи вони сприймуть це, – розповіла вона. – Вони сприйняли. Почала думали про назву – яка назва? Крутила-крутила: VitaYou – Віталіна Ющенко. Нормально? Нормально!"

Дизайнерка зізналася, що перед тим як запустити купальники у виробництво, порадилася зі своїм батьком.

"Це мій друг великий, ми з ним практично в усьому радимося. Він ще ж не бачив купальників, каже: "Давай, спробуй, потім будемо дивитись". І йому сподобалося, що все настільки скромно, делікатно і, я б сказала, стримано. Я їх сама ношу, дарую друзям, – додала вона. – А далі пішли спортивні костюми. Мені хотілося створити щось українське. І в мене вийшло з нашим символом – із тризубом на спині, хай усі бачать".

Віталіна Ющенко наголосила, що через повномасштабну війну їй поки не вдалося налагодити масове виробництво своїх виробів.

"Костюми можна замовити, але війна розкидала людей по всьому світу. Була ідея, щоб було виробництво, але люди розлетілися. Моя кравчиня поїхала, її помічниця поїхала. Не було кому довіритися. Бо ми з нею як зрослися – за 20 років одна одну без слів розуміємо. Але, слава богу, вони повернулися, і ми з нею нещодавно мали розмову, і вона каже: "Віталіно, давайте повернемося, я готова шити". Кажу: "Давайте". Тому ми вже можемо працювати. Нехай із невеликої кількості, але починати" – підсумувала донька третього президента України.