Друг художника Чичкана розповів, що той написав йому незадовго до загибелі на фронті

"Навколо люди вмирають плотно. І в цілому настрій перемінний. Не малюється", – одне з останніх повідомлень Давида Чичкана в нашому листуванні", – написав Дорошенко.

Він розповів, що через дружину Чичкана Ганну передав Давиду на фронт книжку Григорія Гусейнова "Принцеси революції" про дружину Нестора Махна Галину Кузьменко й анархістку Марусю Никифорову. Тоді Дорошенко запитав, що надіслати ще. На це Чичкан відповів: "Потрібні міни хороші, для міномета, але нема де купити".

"Він мобілізувався добровольцем без публічних заяв, підписавши контракт і приєднавшись у ЗСУ до людей спільних поглядів – антиавторитаріїв. Служив мінометником у роті піхоти. Не публікував у соцмережах світлин в однострої, лише коментував соціально-культурні події, нагадуючи про українську традицію соціальної думки, про увагу до лівих, емансипативних ідей Лесі Українки, Івана Франка, Михайла Драгоманова", – зазначив Дорошенко.

Він додав, що Чичкан був справжнім анархістом.

"Він іронізував над традиційними цінностями, але жив насправді чесно. І в мистецтві був особистістю. Його воліли міжнародні інституції, купували у свої колекції навіть репродукції його робіт. Але Давид обрав свою Україну, її волю. І нашу. Я ніколи тебе не забуду, Давиде. Те, яким ти був, змінювало моє розуміння життя", – завершив пост Дорошенко.