"Двадцать лет сочиняю х...йню": Шнуров оголосив прощальні гастролі

Російський музикант Сергій Шнуров оголосив в Instagram про прощальний гастрольний тур групи "Ленинград".

"Двадцать лет одно и то же. 
Сочиняю я х...йню. 
Вы подумали, быть может, 
Что кого-то я виню? 
Нет. Сам выбрал этот стиль 
Баснословного угара. 
Жег, как мог, шнура фитиль, 
И в эпоху "Ягуара",
И во времена пост-спайса. 
Странно, но все жив нахал. 
Дорн вопил, мол не стесняйся, 
Не стесняясь я бухал. 
Все "иметь" в предельном смысле 
За...бался я уже, 
И пришел к нехитрой мысли:
Раж уходит в тираже. 
Быть в витрине зоопарка – 
Это та еще запарка;
Ряженым орангутангом 
Танцевать потешно танго 
Под свои стишки и песни, 
А про выходной забудь. 
Хочешь лопни, хочешь тресни, 
Выдай людям что-нибудь. 
Может, к черту эту тему? 
Ты, как думаешь, скажи. 
Встроиться пора в систему 
И наладить свою жизнь? 
Задал сам себе вопрос. 
Может, я уже подрос? 
Почесал свои седины, 
Смерил жизнь самою ею. 
Прожил я до середины, 
Делал то, что я умею. 
Середина – это тоже 
Лишь условность, мир иллюзий. 
Всех могила растаможит. 
Силы будут – буду в блюзе, 
Рейве, роке, польке, джазе, 
Самый старый из задир. 
Предводитель безобразий 
И почетный командир! 
Прыгать и скакать приматом, 
Доложу, нелегкий крест. 
Я за всех ругался матом. 
Бог не сдаст, свинья не съест. 
Между сложными вещами 
Я скажу, как не юнец, 
Этот тур будет прощальным, 
Вот и сказочке конец. 
Может быть, когда-нибудь, 
Но нескоро. На миру, 
Если в край не "за...буть",
"Ленинград" я соберу. 
А пока, ну все, пока. 
Мавр сделал свое дело,
Знаю я наверняка", – написав він.

Подивитися цю публікацію в Instagram

Двадцять років одне і те ж. Складаю я хуйню. Ви подумали, бути може, Що когось я звинувачую? Немає. Сам обрав цей стиль Надзвичайного чаду. Палила, як міг шнура гніт, І в епоху «Ягуара», І в часи пост-спайса. Дивно, але всі живий нахаба. Дорн волав, мовляв не соромся, Не соромлячись я бухав. Всі «мати» у граничному значенні, Заебался я вже, І прийшов до нехитрої думки,- Раж йде в тиражі. Бути у вітрині зоопарку, Це та ще запарка; Ряджених орангутангом, Танцювати потішно танго, Під свої віршики та пісні, А про вихідний забудь. Хочеш лопни, хоч трісни, Видай людям що-небудь. Може до біса цю тему? Ти, як думаєш, скажи. Вбудуватися пора в систему, І налагодити своє життя? Задав сам собі питання. Може я вже підріс? Почухав свої сивини. Зміряв життя самою нею. Прожив я до середини, Робив те, що я вмію. Середина - це теж, Лише умовність, світ ілюзій. Всіх могила растаможит. Сили - буду в блюзі, Рейві, роке, польці, джазі, найстаріший з задирак. Ватажок Неподобств І почесний Командир! Стрибати і скакати приматом, Доповім, нелегкий хрест. Я за всіх лаявся матом. Бог не здасть, свиня не з'їсть. Між складними речами, Я скажу, як не молодик, - Цей тур буде прощальним, От і казочці кінець. Може бути, коли-небудь, Але нескоро. На світі, Якщо в край не «заебуть», Ленінград я зберу. А поки, ну все, поки що. Мавр зробив свою справу,- я Знаю напевно.

Публікація від Shnurov Sergey (@shnurovs) 20 Березня 2019 в 2:22 PDT

Сергій Шнуров навчався в Ленінградському інженерно-будівельному інституті, працював реставратором творів із дерева 4-го розряду. У 1999 році він записав перший альбом із групою "Ленинград" – "Пуля". Із 2008-го до 2010-го "Ленинград" уже припиняла діяльність.