Продюсер "алкаша" Домогарова потрапив у скандал, назвавши війну РФ проти України "диванними розбірками" 

"Громадянин Ізраїлю Герман Хазанов, "власник ізраїльської компанії, яка справно сплачує податки ізраїльським податковим органам", покликав в Ізраїль на гастролі виставу "Вертинський" з Домогаровим – російським алкашем, котрий активно підтримує війну й оспівує звитягу російських солдатів, їхнє "відкрите, велике і благородне серце". Поки Домогаров чекає на російських солдатів з перемогою, Хазанов покликав його в Хайфу, Ашдод, Тель-Авів, за що зазнав певного остракізму в соцмережах. Після чого негайно надрукував відповідь", – описала вона ситуацію.

П'ятецька зазначила, що Хазанов назвав критику "безплатним піаром", заявивши, що "вибір артиста ніколи не базувався на політичних уподобаннях". Продюсер також назвав повномасштабне вторгнення країни-агресора РФ в Україну "диванними розбірками".

"Він пояснив, що його цікавить сектор Гази, що "історія Росія/Україна цікавить його не більше, ніж порядок денний новин", і що "кожен заробляє як може". І взагалі, "якщо замінити Росію на Ізраїль, а Домогарова – на ізраїльського артиста, це викличе у вас якесь відторгнення?" – процитувала продюсера Домогарова П'ятецька.

Вона нагадала Хазанову, що актор, композитор, поет і співак Олександр Вертинський народився в Києві, який четвертий рік бомбардують російські окупанти.

"Російський народний артист, який благословляє ці бомбардування, грає у виставі про Вертинського. Ізраїльський продюсер, для якого війна в Україні – "диванні розбірки", хоче заробити на Вертинському. Ось тут відповім, – заявила П'ятецька. – За своє життя я образила багатьох людей своєю завзятою невірою у велику силу культури. З деякими навіть ущент посварилася. Особливо останнім часом. Я дійсно не вірю в те, що культура робить цей світ кращим. І здатна зробити у принципі. Про той світ – поки не в курсі. Я не вірю й не повірю в рятівну й цілющу для людства силу культури вже ніколи".

За словами журналістки, якби культура рятувала світ, люди б "давно жили в царстві божому", тому що "культури за плечима в людства – хоч дупою їж".

Я вірю, що культура потрібна й важлива не всім, що кожен по-своєму розуміє її важливість, сенс і значення. Я вірю, що можна бути ідіотом і театральним продюсером, негідником і знати напам'ять "Гамлета" й "Каштанку", закінченим покидьком і талановитим поетом, бл...дь, прозаїком. Я вірю, що можна вбивати й мучити людей, а ввечері ходити в театр, що можна не відрізняти добро від зла й заробляти на театральних гастролях. Що можна підтримувати жахливі злочини, свинство й садизм, але справно сплачувати податки, – заявила П'ятецька. – Ще я вірю в силу п...здюлів".

Вона додала, що "багато читала і вислуховувала всілякої гидоти й тупості" про російську агресію проти України.

"Але зворот "диванні розбірки Росія/Україна" у виконанні ізраїльської людини театральної культури збережу на довгу культурну пам'ять", – наголосила вона.

П'ятецька також опублікувала вірш Вертинського, написаний 1956 року й присвячений Києву.

"Киев – родина нежная,Звучавшая мне во сне,Юность моя мятежная,Наконец ты вернулась мне!Я готов целовать твои улицы,Прижиматься к твоим площадям.Я уже постарел, ссутулился,Потерял уже счет годам.А твои каштаны дремучие,Паникадила Весны,Все цветут, как и прежде, могучие,Берегут мои детские сны.Я хожу по родному городу,Как по кладбищу юных дней.Каждый камень я помню смолоду,Каждый куст вырастал при мне.Здесь тогда торговали мороженым,А налево была каланча…Пожалей меня, Господи Боже мой…Догорает моя свеча!" – писав він.