"Пройшов кола пекла радянських спецпсихлікарень". У Києві прибрали на могилі відомого поета 

Вона своїми силами прибрала поховання діяча, яке потребувало догляду.

Як розповіла корепондентка, сини Лупиноса Іван і Микола пішли боронити Україну від країни-агресора Росії. Микола Лупиніс 4 вересня 2024 року загинув унаслідок поранень, які дістав під Часовим Яром.

"Більш як 20 років життя Лупиноса забрала радянська влада", – розповіла вона.

Дисидент пройшов мордовський табір, Владимирську в'язницю, оскільки влада обвинуватила його в антирадянській агітації та пропаганді. Вийшов хворим на поліневрит, не міг ходити, дістав "букет захворювань внутрішніх органів".

Після того як 1971 року Лупиніс у Києві біля пам'ятника Тарасові Шевченку прочитав вірш "Я бачив, як безчестили матір", у якому порівняв Україну зі зґвалтованою жінкою, йому призначили примусову психіатричну експертизу. Поета визнали "нєвмєняємим", призначили примусове лікування.

Як наголосила Вороніна, спецпсихлікарні були ланкою карального апарату радянських спецслужб.

"Пришивали діагноз, який існував тільки в радянській психіатрії, а саме "вяло тєкущая шизофренія". Відповідно, людей лікували здорових, але які свою позицію не боялися висловлювати. Призначали інсулінові шоки, транквілізатори, причому в кінських дозах. Робилося це з великою злістю до людини як такої. Анатолій Іванович 12 років відбув у цих так званих лікарнях. Зберіг ясний розум і не відмовився від своєї позиції", – розповіла Вороніна.

Лупиніс, пройшовши "всі кола пекла радянських спецпсихлікарень", не відмовився від своїх поглядів. Він був переконаний, що готуватися до війни з Росією треба, щойно розпався Радянський Союз. 1990 року він створив реєстр українців, які вважали себе громадянами УНР, окупованої СРСР.

У ролику блогерка показала результат прибирання.