Вайнштейн оскаржує вирок за домагання і зґвалтування

Сторона захисту надала суду сім підстав для скасування обвинувального вироку експродюсеру. Зокрема, вони стверджують, що Вайнштейну було відмовлено у праві на судовий розгляд безстороннім журі, оскільки суд відхилив його прохання замінити кандидатуру присяжного, який написав автобіографічну книгу про "напади літніх чоловіків на молодих жінок".

Адвокати захисту також стверджували, що Вайнштейну було відмовлено в його праві на справедливий судовий розгляд, оскільки присяжним було дозволено вислухати заяви про серйозні сексуальні проступки з його боку, які не були предметом конкретних обвинувачень.

Юристи впевнені, що Вайнштейн дістав "суворий і надмірний вирок".

24 лютого 2020 року в Нью-Йорку присяжні визнали Вайнштейна винним у злочинних діях сексуального характеру щодо однієї жінки і зґвалтуванні іншої. Обвинувачення ґрунтується на свідченнях колишньої асистентки продюсера Міріам (Мімі) Гейлі, яка заявила, що Вайнштейн примусив її до орального сексу у 2006 році, та на свідченнях актриси Джесіки Манн. Остання стверджувала, що Вайнштейн зґвалтував її у 2013 році.

11 березня 2020 року суд на підставі рішення присяжних засудив Вайнштейна до 23 років тюремного ув'язнення.

Про домагання і насильство з боку Вайнштейна всього заявило понад 80 жінок. Справа продюсера дала старт руху #MeToo, в межах якого жінки в соцмережах розповідали про домагання.