YakTak: Я роблю свій двіж. Не дуже входжу в шоу-бізнесові тусівки, не з усіма знайомий. У мене своя історія 

– Хвилюєтеся перед виходом на сцену?

– Мінімальний мандраж є, але щойно виходжу, і все – перемикаюся.

– Свій день народження на початку травня також відсвяткували на сцені?

– Так. Це було в Ковелі [Волинської області]. Напевно, найкращий день народження вийшов. Привітали мене всім залом. Було дуже щиро. Надарували багато якихось там іграшок. І емоції – найголовніше.

– Фінал "Євробачення" дивилися?

– Не дивився, бо були вчора в дорозі, але стежив за нашими пацанами. Шосте місце, так? Респект. Красені. Респектую й підтримую.

– В одному з інтерв'ю ви згадали, що запросили на свій концерт відому українську ведучу, але вона відмовилася.

– Це було ще торік восени. Ми запросили її на концерт, а вона так дуже негарно сказала, щось на кшталт: "Хто ви такі? Мій час дуже дорого коштує. Я не готова прийти до вас на концерт". Я сказав: "Ну ок, добре".

–Ви спілкуєтеся із Dzіdzio, який був вашим наставником на проєкті "Голос країни. Діти".

– Не можу сказати, що він наставник. У "Голосі" він був просто тренером, я був у його команді. І все, не більше. Ну як? У нас гарні стосунки, але ми не спілкуємося.

– Ви один з артистів, який працює без продюсера. Так легше?

– Дуже багато хто не вірив, але найголовніше – самому вірити й писати свої пісні на совість, щиро. Усе можливо. Треба бути людяним, напевно, і вірити у свою музику, розуміти, для чого ти це робиш. Я максимально намагаюся комунікувати зі своєю аудиторією, підтримую зв'язок. Скрізь співаю разом із ними. Я роблю якийсь свій двіж. Не дуже входжу в шоу-бізнесові тусівки, не з усіма знайомий. У мене своя якась історія.

– А гроші ж для цього потрібні?

– Навіщо потрібні гроші ось у цій музиці? Ось зараз пісні, які в мене є, я записав сам на мікрофон, який коштує 4 тис. грн. Простий ноутбук. Навіщо потрібні гроші? Я сам записав, не вклав нічого. Зняли кліп із другом біля мого містечка. Насправді немає серйозних вкладень. Просто коли ти хочеш, то шукаєш можливості це зробити.

– Як однокласники й однокурсники ставляться до вашої стрімкої кар'єри?

– Я таким був із дитинства. Усі знали, що я співаю. Для однокласників я Ярик, а не YakTak, бо ми з ними виросли разом. А однокурсники – по-різному буває.

– Коли ви виступали на "Чорноморських іграх", вашим вокалом захоплювалася Настя Каменських. Зараз вона якось підтримала вас, коли ви поїхали в перший сольний тур?

– Ми після завершення конкурсу навіть не бачилися. Єдиний, із ким я сконтактував на "Чорноморських іграх", – це Тарас Тополя. Він підтримав, дав поради. Я мотивувався завдяки його словам. З артистів це єдиний, хто поспілкувався й надихнув. А з усіма іншими я не бачився, не знайомий – вони відсиділи своє суддівство й розійшлися.

– Також на "Чорноморських іграх" ви наприкінці номера показали долоню, і там було написано ім'я вашої дівчини: "Аліса". Зараз у залі повно ваших шанувальниць. Як вона реагує на таку увагу до вас?

– Я заради цього пишу пісні. Якщо дівчатам відгукуються мої пісні, я щасливий. Думаю, вона це розуміє. І я радий, що вона це розуміє.

– Зараз у шоу-бізнесі, напевно, найобговорюваніша тема –зникнення Олега Винника. Ви за цим стежите?

– Я поважаю як артиста, але я не фанат його музики. Тому не стежу.