Велика проблема посадити себе за стіл і скласти риму до рими. Ходжу колами та не знаю, як щоразу це відбувається.
На одному з концертів прийшла записка із залу: "Ми просили вас написати пісню про Вологду, на що ви відповіли, мовляв, потрібні яскраві враження. Так ось: я згодна!".
Усе частіше по автографи підходять товсті мордаті мужики. А подивишся у дзеркало – розумієш, що вони – мої ровесники.
Частина II. Цитати з інтерв'ю:
Я зрадів, що зустрінуся з Путіним знову, тому що вперше нічого не попросив.
Мама мене била, ставила на коліна у кут і ніколи жодного доброго слова не сказала про пісні.
Підозрюю, що я поганий поет і музикант. Я – психотерапевт, а концерт – мій сеанс. Пісні – просто привід зібратися.
+4 Київ
