Live Двійники Путіна, вербування ФСБ, Навальний, Собчак, Соловйов, чий Крим. Інтерв'ю Гордона із Зигарєм. Трансляція 

Бесіда тривала понад дві з половиною години.

Під час інтерв'ю Зигарь говорив, як прийшов у журналістику і став воєнним кореспондентом, чому пішов із посади головного редактора телеканала "Дождь" і чи було це рішення частиною домовленостей із владою, хто стояв за спробою розгрому "Дождя", що і чому не ввійшло у книжку "Уся кремлівська рать", про головні перемоги й поразки президента РФ Володимира Путіна та про його оточення, про те, чи вийде російський опозиціонер Олексій Навальний із в'язниці, про анексію Криму й війну на Донбасі, російських пропагандистів, зокрема про Володимира Соловйова, співпрацю з російською журналісткою Ксенією Собчак, а також про компроміси із совістю, залякування і про те, чи намагалася влада його купити й вербувати.

Зигарь народився 1981 року в Москві. У дитинстві жив в Анголі, де його батько-військовослужбовець перебував у відрядженні. Навчався на факультеті міжнародної журналістики МДІМВ і в Каїрському університеті, де вивчав арабську мову.

У 2000–2009 роках працював воєнним кореспондентом газети "Коммерсантъ", спеціалізувався на репортажах із гарячих точок. У 2009–2010 роках був заступником головного редактора журналу "Русский Newsweek". Із 2010-го до 2015 року обіймав посаду головного редактора "Дождя".

Після того, як пішов із телеканала, зайнявся розвитком власних проєктів. Випустив кілька книжок, зокрема "Уся кремлівська рать", "Імперія має померти" й "Усі вільні". У 2019 році запустив мобільний застосунок із виставами "Мобільний художній театр".

У 2014 році Зигарю надали Міжнародну премію за свободу преси від Комітету захисту журналістів, який базується у США.