+5 Київ
"Відсутність коштів для обігового капіталу, для фінансування нових розробок, для інвестування в нові проєкти і площі й потрібне для виробників обладнання – це та надважлива проблема, яка перекриває доступ кисню всій оборонній галузі. Вплив цього негативного чинника вже позначився на роботі компаній – він заважає розвитку, а відтак є загрозливим також для держави, яка фактично ризикує втратити і виробничі потужності всередині країни, і робочі місця, і мільярди податкових надходжень", – написав Копитін.
На його думку, оскільки держава не може повністю законтрактувати всю продукцію, яку виробляють українські підприємства ВПК, а деякі виробники законтрактовані Міноборони на 10–20%, через дефіцит обігових коштів компанії фактично вимушені заморозити всі свої плани з розвитку.
"Ба більше, підприємства, не отримуючи регулярних надходжень, простоюють місяцями. Немає нових робочих місць, немає нових моделей, немає модернізації обладнання, немає нових постачальників деталей комплектації. Адже відсутній сталий фінансовий потік, який дозволив би розрахуватися з усіма й планувати майбутні витрати", – зазначає народний депутат.
Він наголошує, що зміцнити оборонну галузь, додавши інвестиції й фінансування, спроможне відкриття часткового експорту озброєнь.
"Звісно, процедуру й позиції такого експорту має затвердити уряд з урахуванням рекомендацій військових експертів. Адже саме компетентні військові фахівці повинні зробити висновки щодо надлишку продукції – чого саме найближчими місяцями не потребуватиме фронт. Звичайно, коли йдеться про експорт, потрібно насамперед думати про сили оборони й повноцінне їх забезпечення", – заявив Копитін.
Він додав, що має на увазі частковий експорт, тобто не всі позиції, які виробляють українські підприємства ВПК, мають бути в переліку дозволу на експортні постачання. На його думку, можна впровадити пропорційний експорт: у такому разі держава дозволятиме компаніям ВПК експортувати, наприклад, не більше ніж 40–60% від обсягу продукції, яку виготовляють за контрактами для сил оборони.
"Головна складність нині – відсутність системності й прозорості. Адже якщо держава обере індивідуальний підхід, коли кожна заявка на експорт долатиме бюрократичні процедури погодження, це створюватиме поле для зловживань. І це без урахування того, що за сотнями паперів, які вимагатиме від виробника держава для погодження заявки на експорт, компанія може просто загубитися", – заявив Копитін.
Нардеп підкреслив, що також обговорювали варіант експорту озброєнь, пов'язаний із 20-відсотковим митом на експорт продукції оборонного значення, кошти від якого спрямовуватимуть до спецфонду для потреб сил оборони.
"Такий варіант можливий тільки за умови погодження державою переліку продукції, яку варто експортувати. Окрім того, додаткові податки можуть робити продукцію неконкурентною за кордоном", – ідеться в колонці.
Копитін підкреслив, що для ефективної роботи підприємства ВПК в Україні мають чітко розуміти правила гри й бачити прозорі та зрозумілі механізми, які допоможуть їм профінансувати розробки й забезпечити масштабування. Для держави, пише він, розвиток оборонної галузі – це гарантовані міцні виробництва та продукція, яка після війни потенційно приноситиме країні понад $5 млрд експортного виторгу на рік.
