+5 Київ
"Україна щиро підтримує амбітні цілі ЄС щодо "зеленого" курсу й визнає логіку принципу CBAM – "хто більше забруднює, той більше платить". Але для країни, яка вже четвертий рік веде виснажливу війну за своє існування й безпеку всієї Європи, цей інструмент несе не стимули, а ризик повномасштабної економічної катастрофи. Понад усе зараз нашій промисловості потрібен час. Не скасування CBAM назавжди – а мінімум п'ятирічна відстрочка. Це не преференція, не пільга – це реалістичний компроміс, що дозволить українським підприємствам пройти адаптацію і зберегти економічну основу для відновлення країни", – заявив нардеп.
Він наголосив, що Україна має всі юридичні підстави просити відтермінування запровадження СВАМ. Адже, згідно із ч. 7 ст. 30 Регламенту ЄС № 2023/956, у разі форс-мажору, спричиненого непередбачуваними подіями, держава може дістати виняток із дії CBAM. Повномасштабне вторгнення Росії – це саме така подія, переконаний Магомедов, адже вона є поза контролем однієї або більше країн, на які поширюється дія CBAM, – ані Україна, ані вся західна коаліція, попри всі докладені дипломатичні зусилля, не можуть її зупинити.
"Критерію руйнівних наслідків для економічної й промислової інфраструктури ми, на жаль, також відповідаємо. Прямі економічні збитки України на листопад 2024 року, згідно з незалежним дослідженням KSE Institute, оцінювали у $170 млрд. Енергетичний сектор України зазнав збитків на $14,6 млрд. Загальні втрати промисловості, будівництва і сфери послуг становлять ще $14,4 млрд. Унаслідок війни зруйновано або суттєво пошкоджено майже 500 великих і середніх підприємств, як приватних, так і державних. Із часу заміру – руйнування і збитки тільки зросли", – ідеться в тексті парламентаря.
З лютого 2022-го Україна не мала жодної можливості модернізувати виробництво чи впровадити системну політику декарбонізації, наголошує Магомедов. За його даними, 2026 року, з моменту повноцінного запуску CBAM, Україна може втратити $790 млн. А 2030 року – майже $5 млрд.
"Це цифри, які не просто знебарвлюють економічні перспективи – вони ставлять під сумнів майбутню життєздатність української промисловості. Під загрозою – понад 70 тис. робочих місць, $2,8 млрд податкових надходжень і 4,8% ВВП. Це не "нормальна ціна" за "зелену" трансформацію – це економічна криза на тлі війни й майбутніх важких і надзатратних спроб повоєнного відновлення", – підкреслив Магомедов.
