+5 Київ
"З огляду на негативний вплив CBAM на економіку, український бізнес говорить про необхідність держпідтримки. Серед першочергових заходів респонденти називають навчання персоналу (66,4%), пільгове фінансування – кредити з низькими відсотками (60%) і гранти (53%), а також поліпшення забезпечення передовими технологіями й обладнанням (36%). У зв’язку із цим українській владі та профільним асоціаціям необхідно посилити освітньо-консультаційну роботу з українськими експортерами", – підкреслили автори дослідження.
Однак основним за значущістю має стати надання Україні преференцій від ЄС для пом’якшення дії CBAM, зазначають аналітики центру. Це може бути застосування декларативного підходу до імпортованих з України до ЄС товарів, які підпадають під дію CBAM на період воєнного стану і кілька років на період відновлення, як це пропонувала Європейська бізнес-асоціація.
У GMK Center підкреслили: з юридичного погляду, Євросоюз має весь потрібний інструментарій для надання Україні умов, котрі пом’якшують вплив CBAM. Зокрема, згідно зі ст. 30 Регламенту CBAM, у разі настання непередбачуваної події, яка пов’язана зі CBAM і має руйнівні наслідки, Єврокомісія може ініціювати зміни й запровадження тимчасових заходів для подолання цих виняткових обставин. На думку українських експертів, повномасштабна агресія РФ проти України повністю підпадає під критерії такої непередбачуваної події.
"За наявних умов український бізнес фактично примушує українську владу відповідати на незручні запитання щодо переговорної позиції та перспектив рішення з питання CBAM. Україна досі не має ані позиційного документа, ані стратегії, ані плану дій із приводу CBAM на державному рівні, на відміну від усіх інших торговельних партнерів ЄС, які активно ведуть перемовини вже три роки", – зауважив голова комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації Станіслав Зінченко.
За словами заступника міністра економіки – торгового представника України Тараса Качки, поки незрозуміло, яким буде фінальне рішення, але це не буде повне незастосування CBAM для України, підкреслюють аналітики.
"У результаті менш ніж за рік до настання "неочікуваних" викликів у вигляді CBAM для української економіки, ми маємо загальні й "витіюваті" відповіді представників уряду та офісу віцепрем’єра з євроінтеграції – а, по суті, показову бездіяльність української влади, яка говорить сама за себе", – резюмували автори дослідження.
