Як Україна повертатиме Крим. Один з авторів стратегії деокупації Лієв розповів про документ 

В ухваленій Радою національної безпеки і оборони України стратегії деокупації та реінтеграції Криму є як очевидні цілі та принципи, так і ті, що їх раніше не декларували. Про це один з експертів, які брали участь у розробленні документа, ексміністр курортів і туризму Криму, глава Асоціації індустрії гостинності України, керівник кримської правозахисної групи "20 лютого" Олександр Лієв розповів у інтерв'ю "Телеграфу" 12 березня.

Основні цілі стратегії, за словами Лієва, очікувані: припинення використання тимчасово окупованої території для діяльності, яка загрожує нацбезпеці України; упровадження перехідного правосуддя; вибори у Криму. У документі прописано правові умови, у яких буде півострів під час активної фази повернення і перший час після повернення в Україну.

"Проведення виборів на території АРК і Севастополя буде можливим лише за стандартами ОБСЄ та тільки після повної інтеграції півострова. Не тільки деокупації, підкреслюю, а й інтеграції. Буде створено відповідне законодавство, яке передбачає перехідні положення на час реінтеграції. А також головна мета – відновлення територіальної цілісності", – пояснив Лієв.

За його словами, також у стратегії прописано керівні принципи, за якими буде діяти Україна. Є очевидні (наприклад, що АРК є невід'ємною частиною України), але є і ті, яких раніше не декларували.

Зокрема, стратегія передбачає, що Україна послідовно протидіє спробам легітимізації анексії. Ніяк не спілкується з окупаційними адміністраціями, не визнає "референдумів", "виборів", які проводять там, тощо.

"Ще один важливий принцип, який уперше звучить, – пріоритетність політико-дипломатичного способу вирішення збройного конфлікту щодо Криму між Україною та Росією. Щоб не було домислів, коли і як ми будемо наступати, з якими видами озброєння... Тепер чітко вказано, що пріоритет – політико-дипломатичні заходи", – розповів експерт.

Він зазначив, що також серед принципів – не допускати послаблення санкцій стосовно РФ і постійно посилювати їх.

Головний блок стратегії має назву "Пріоритетні напрями" – що саме і як робитиме Україна. Таких напрямів вісім:

1. Захист прав і свобод людини. Фіксація всіх порушень прав і свобод, робота зі звільнення заручників, яких утримують у Криму і РФ, залучення до цього міжнародних правозахисних організацій.
2. Правовий захист. Повернення майна, незаконно захопленого під час окупації. Забезпечення населення окупованих територій адміністративними послугами.
3. Економічна політика. Активніші ініціювання та введення санкцій щодо суб'єктів, які ведуть діяльність на окупованих територіях. Інтенсивніша робота в міжнародних судах із відшкодування збитків. Створення реєстру завданих збитків.
4. Соціальна, гуманітарна та культурна політика. Забезпечення кримчанам доступу до навчальних закладів на материковій частині України, розвиток культури кримськотатарських та інших корінних народів, формування реєстрів культурних цінностей і музейних колекцій, утрачених на окупованій території.
5. Екологічна політика. Кримські екологічні проблеми (питання води, земель, хімічної загрози, яка постійно виникає на півночі Криму) за роки окупації набули катастрофічних розмірів. Цей напрям охоплює постійний моніторинг ситуації із залученням для цього міжнародних організацій.
6. Інформаційна політика. Створення дієвих каналів інформування громадян України, які живуть у Криму. За словами Лієва, системної роботи з боку держави в цьому напрямі практично не було. Допомагали донори, багато ЗМІ робили самі, випускали свої проєкти про окупацію Криму. Тепер же буде державна стратегія мовлення на півострів, що охоплює підтримку медіа, які вимушено переїхали із Криму, – телеканала ATR, "Чорноморки", газети "Кримська світлиця".
7. Міжнародна співпраця. Пріоритет – розвиток Кримської платформи, яку ініціював президент України Володимир Зеленський. Вона має стати основним інструментом координації міжнародних зусиль із деокупації Криму.
8. Політика безпеки. Україна залишає за собою право застосування всіх можливостей, передбачених міжнародним правом і національним законодавством, для захисту прав і свобод людей у Криму.

Рада нацбезпеки і оборони України 11 березня схвалила проєкт стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованого Росією Криму.

"Це перший фундаментальний документ із часів окупації Кримського півострова Російською Федерацією, який дає чіткий дороговказ, у який спосіб ми будемо рухатися в питаннях деокупації Криму", – повідомив секретар РНБО Олексій Данілов.

Росія окупувала Крим навесні 2014 року після незаконного референдуму. Україна та більшість країн світу не визнають приєднання півострова до РФ. На адмінкордоні між Кримом і материковою частиною України діє контрольно-пропускний режим.