Джелялов раніше відмовився проходити психіатричну експертизу, оскільки підстав для її призначення не було, повідомляв його адвокат Микола Полозов.
Джапарова підкреслила, що Джелялова туди доправили примусово та безпідставно. Вона написала, що така "процедура" триватиме понад 20 днів.
"Каральна практика у "кращих" радянських традиціях", – резюмувала заступниця глави МЗС.
Контекст
Російські силовики 3 вересня затримали жителя Сімферополя, кримського татарина Ельдара Одаманова. Обшук провели у справі про нібито вибух на газопроводі у Криму. Уночі 4 вересня затримали братів Азіза та Асана Ахтемових, а також Шевкета Усеінова.
Уранці 4 вересня російські силовики прийшли з обшуком до Джелялова, після чого його вивезли.
Того самого дня до будівлі ФСБ у Сімферополі прийшли протестувати кримські татари. Силовики затримали там, за різними даними, від 40 до понад 50 осіб. Згодом їх відпустили.
Прокуратура АРК і Севастополя відкрила кримінальне провадження про викрадення людей і порушення недоторканності житла. Також у зв'язку із затриманням Джелялова та інших кримських татар було відкрито кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів і звичаїв війни).
Президент України Володимир Зеленський вважає, що нові затримання на окупованому півострові пов'язані з початком роботи Кримської платформи.
6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя на два місяці заарештував Джелялова. По два місяці арешту присудили також братам Ахтемовим. Їхніх родичів Ескендера і Арсена Ахтемових засудили до 10 і 15 діб адмінарешту.
У МЗС України заявили, що окупанти переслідують кримських татар за підтримку Кримської платформи.
22 вересня окупанти висунули Джелялову нове обвинувачення. Його і Ахтемова обвинувачують у скоєнні диверсії у складі організованої групи (п. "а" ч. 2 ст. 281 Кримінального кодексу РФ). Санкція статті передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі.
Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн світу.
Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.
0 Київ
