У Криму російська влада безпідставно помістила Джелялова у психіатричну лікарню – адвокат

У Криму російська влада безпідставно помістила Джелялова у психіатричну лікарню – адвокат Джелялова утримують у Сімферополі
Фото: Левиза Джелялова / Facebook
Першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова окупаційна влада Криму відправила із СІЗО до психіатричної лікарні. Про це 8 жовтня повідомив у Fаcebook адвокат Микола Полозов.

"Буквально напередодні адвокатам Нарімана Джелялова стало відомо, що його вивезли із СІЗО Сімферополя, де його утримували останній місяць. Як з'ясували, його перемістили у 15-те відділення Кримської республіканської психіатричної лікарні №1 імені Балабана. Це відділення, де проводять стаціонарну психолого-психіатричну експертизу щодо підслідних осіб, яких тримають під вартою", – написав він.

Адвокат підкреслив, що раніше Джелялов відмовився проходити психіатричну експертизу, "оскільки підстав для її призначення не було".

"Важливо розуміти, що відповідно до п. 3 ст. 196 КПК України,  призначення та проведення експертизи є обов'язковим, психічного або фізичного стану підозрюваного, обвинуваченого, коли виникає сумнів у його осудності або здатності самостійно захищати свої права та законні інтереси у кримінальному судочинстві" , – пояснив Полозов.

За його словами, "Джелялов під цей опис абсолютно не підходить" і "жодних підстав поміщати його у психіатричну лікарню немає".

"У такому випадку жодних інших причин ухвалення слідчим рішення про направлення Нарімана Джелялова на психіатричну експертизу, крім як застосування каральної практики, припустити неможливо. Досить згадати справу Ільмі Умерова, якого теж поміщали у цю саму психіатричну клініку з такою ж метою. Коли він був змушений перебувати спільно з реально психічно хворими людьми і умови його перебування там були більш ніж жахливими", – зазначив адвокат.

Він вважає, що "це все є елементами комплексної каральної системи, спрямованої, зокрема, на придушення волі слідчо-заарештованого і створення неприйнятних умов тримання".

Полозов розповів, що у психлікарні Джелялова "негайно" відвідала адвокатка Еміне Авамілєва.

"Як з'ясували, Нарімана вивезли із СІЗО ще вчора. Сама психолого-психіатрична експертиза триватиме від 21 до 28 днів. Стан здоров'я Нарімана нормальний. Він ще раз просив передати слова подяки за підтримку. Безперечно, захист оскаржуватиме незаконне процесуальне рішення слідства про направлення Нарімана Джелялова у стаціонар психіатричної клініки", – оголосив адвокат.

Контекст

Російські силовики 3 вересня затримали жителя Сімферополя, кримського татарина Ельдара Одаманова. Обшук провели у справі про нібито вибух на газогоні у Криму. Уночі 4 вересня затримали братів Азіза і Асана Ахтемових, а також Шевкета Усеїнова.

Уранці 4 вересня російські силовики прийшли з обшуком до Джелялова, після чого його вивезли.

Того самого дня до будівлі ФСБ у Сімферополі прийшли протестувати кримські татари. Силовики затримали там, за різними даними, від 40 до понад 50 осіб. Згодом їх відпустили.

Прокуратура АРК і Севастополя відкрила кримінальне провадження про викрадення людей і порушення недоторканності житла. Також у зв'язку із затриманням Джелялова та інших кримських татар відкрили кримінальне провадження за ст. 438 Кримінального кодексу (порушення законів і звичаїв війни).

Президент України Володимир Зеленський вважає, що нові затримання на окупованому півострові пов'язані з початком роботи Кримської платформи.

6 вересня підконтрольний окупантам "Київський районний суд" Сімферополя на два місяці заарештував Джелялова. По два місяці арешту присудили також братам Ахтемовим. Їхніх родичів Ескендера і Арсена Ахтемових засудили до 10 і 15 діб адмінарешту.

У МЗС України заявили, що окупанти переслідують кримських татар за підтримку Кримської платформи.

22 вересня окупанти висунули Джелялову нове обвинувачення. Його і Ахтемова обвинувачують у скоєнні диверсії у складі організованої групи (п. "а" ч. 2 ст. 281 Кримінального кодексу РФ). Санкція статті передбачає від 12 до 20 років позбавлення волі.

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Після окупації, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація з правами людини у Криму значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати