"Якщо говорити про морське патрулювання в районі басейну Чорного моря, звичайно, ми маємо й можемо [робити] ще більше. Регіон Чорного моря є надзвичайно важливим для НАТО. Для нас дуже важливо мати підхід "на 360 градусів" щодо нашої безпеки. Ми дбаємо про безпеку Чорноморського басейну, ми подбаємо про безпеку східних країн – наших союзниць", – сказав Джоане.
Він повідомив, що зараз у НАТО відбувається процес "величезної трансформації щодо безпекових підходів".
"Зараз, коли ми з вами знаходимося тут, наші політичні лідери вибудовують нові підходи і готуються до Мадридського саміту для того, щоб переглянути концепцію розбудови НАТО. [...] Ми вчимося у наших друзів, України та Грузії, вчимося двосторонньо, тому що, на жаль, ви були під впливом агресії, війни з боку Росії, під впливом гібридної війни, кібератак. Пам'ятаєте, як була атака на систему електроенергії України? Тоді це був виняток, а тепер – норма. Ми дуже серйозно ставимося до цієї ситуації, далі все більше буде зроблено для того, щоб посилити позиції в регіоні й далі підтримувати Україну та Грузію", – додав Джоане.
Контекст
Про те, що НАТО нарощуватиме свою військову присутність у Чорноморському регіоні, наприкінці 2020 року говорив і генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг. Він пояснював необхідність таких дій тим, що РФ збільшує свою військову присутність у Криму.
За понад сім років окупації РФ Крим перетворився на військову базу, сказав 23 серпня президент України Володимир Зеленський.
"Український Крим був гарантією регіональної стабільності, а зараз це, можна сказати, – порохова діжка. Від початку окупації Москва втричі збільшила військову присутність на півострові. З усесвітньо відомого курорту Крим перетворився на військову базу, став плацдармом для розширення впливу РФ на регіон Чорного моря. Крим перетворився на територію, де грубо і системно порушуються права і свободи людини", – заявив він на установчому саміті Кримської платформи.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті в Києві 23 серпня 2021 року. У ньому взяли участь делегації 46 країн.
Учасники саміту ухвалили підсумкову декларацію, відкриту для підписання іншими країнами. Підписанти не визнали й засудили тимчасову окупацію і незаконну анексію Криму та закликали Росію повернути півострів Україні.
Українська влада заявила, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.
У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа". У день проведення саміту у Кремлі заявили, що це "антиросійський захід".
+6 Київ
