-11 Київ
Від київських студій до світових нагород
Олександр Федоренко – відзначений нагородами музичний продюсер і звукорежисер із понад 30-річним професійним досвідом, власник міжнародного лейблу, заслужений діяч естрадного мистецтва України й володар срібної медалі Global Music Awards у Лос-Анджелесі. Протягом десятиліть він створює глибокі й виразні акустичні світи для слухачів в Україні й за її межами.
Його шлях охоплює все: від перших ефірів на Radio ROKS у 1990-х – до створення власної студії AF Records і участі в міжнародних проєктах у США. Сьогодні його творча спадщина – це не лише зразок технічної майстерності, а й приклад того, як звукорежисер може стати сильним голосом цілої культури.
Олександр Федоренко народився 1970 року в Києві в музичній родині. Він виріс серед професіоналів: його мати, Світлана Пашинська, була співачкою й викладачем фортепіано, а бабуся – солісткою хору "Думка", а пізніше – хору "Трембіта". Олександр навчався звукорежисурі у провідних українських майстрів запису – Юрія Винника, Леоніда Бильчинського, Володимира Лещенка й Михайла Дідика, які передали йому класичні підходи до роботи зі звуком.
На початку 1990-х він почав застосовувати отримані знання на практиці, працюючи в різних галузях аудіо: 1993 року став звукорежисером на Radio ROKS Ukraine, продовжуючи навчатися в Бильчинського, а пізніше працюючи і стажуючись у студії "Комора" з Лещенком. До 1995 року Федоренко вже був штатним інженером на "Аудіо Україна", а згодом у студії звукозапису Київського державного музичного училища ім. Р. М. Глієра, де записав безліч альбомів провідних українських артистів, співпрацюючи із широким колом відомих співаків, гуртів і композиторів.
2004 року Федоренко заснував власну професійну студію AF Records у Києві, пропонуючи повний спектр аудіопослуг: від запису й зведення – до мастерингу, аранжування і звукового дизайну для реклами. Після роботи над багатоканальним альбомом Олега Слєпцова "Мелодії душі" у форматі 5.1 він був запрошений у кіноіндустрію, співпрацював із компанією Gal Film над проєктом "Серце світу", а пізніше забезпечував український дубляж і синхронний запис на майданчику для кількох кіно- та телепроєктів.
2013 року AF Records став міжнародним лейблом, котрий розповсюджує свою каталогову музику на всіх великих цифрових платформах – Apple Music, Spotify, Deezer тощо. Сьогодні Федоренко – також офіційний продюсер і звукорежисер Davidzon Radio, найстарішої й найавторитетнішої AM-станції для східноєвропейської аудиторії у США, де він веде щотижневу програму "Українська година – Мелодії української душі", а також відповідає за звук усіх передач. На території радіостанції він відкрив власну студію, продовжуючи свою багаторічну справу – формувати український звук для слухачів удома й за кордоном.
Олександр Федоренко залишив незабутній слід в українському звукорежисерському мистецтві, поєднавши класичні традиції й сучасне продюсування як лідер нового покоління. Його київська студія AF Records, заснована 2004 року в період стрімкого зростання приватних студій, швидко ввійшла до п'ятірки найкращих у країні, залучаючи молодих талантів і заслужених артистів світового рівня, задаючи нові стандарти в індустрії.
Федоренко ділиться досвідом, проводячи майстер-класи і працюючи членом журі на всеукраїнських і міжнародних вокальних фестивалях – включаючи американський конкурс "Співай рідною" на Etho FМ radio, Сакраменто, Каліфорнія. Його універсальні навички виявляються у студії, на концертних сценах і в кінодубляжі; він завжди ставить на перший план художню задумку, забезпечуючи чистий і збалансований звук, який передає всю палітру живого виконання.
Як хранитель української пісенної спадщини, він записав легенд української сцени – Раїсу Кириченка, Дмитра Гнатюка, створюючи вічні записи для національного музичного фонду. Його робота в кіно просунула українську кінематографію вперед. Він записував величезне коло зірок – легендарного Іво Бобула, Євгена Коваленка з легендарного ВІА "Кобза", Павла Дворського, народного артиста Леоніда Сандуленка, Івана Поповича, Оксану Білозір, Аллу Кудлай, Віктора Шпортько, Володимира Засухіна, Василя Волощука скрипаля Василя Попадюка, легендарного гітариста Інтера Ізмайлова й сотні інших, а також елітні ансамблі на кшталт Президентського оркестру України й "Київської Камерати".
Однією із головних рис Олександра завжди був його унікальний підхід до звуку. В епоху технологічного розмаїття, складних систем і програм він незмінно ставить на перше місце чистоту і природність звучання. Саме ці якості роблять його одним із найзатребуваніших фахівців з обох боків Атлантики.
У сучасному музичному світі у справжнього звукорежисера і продюсера має бути свій почерк. "Підпис" Олександра – в його рідкісній здатності розчинятися в художній індивідуальності вокаліста чи інструменталіста й передавати слухачеві його цілісну творчу сутність. Він уникає надмірного використання зовнішніх приладів, вважаючи, що це може розмити унікальність голосу чи стилю виконання.
"Голос так само унікальний, як будь-яка інша людська ознака, – каже він. – Як колір очей, структура обличчя або відбиток пальця. Наше завдання – вловити його справжнє природне резонансне ядро і зберегти красу й багатство тембру, як дорогоцінний звуковий камінь".
Олександр продовжує втілювати свої принципи на сценах усіх типів: від новітніх концертних залів з ідеальною акустикою – до найскладніших відкритих майданчиків, де застаріле обладнання й нестача техніки випробовують на міцність будь-якого професіонала. Але його прагнення чистоти звуку й вірність своєму стилю незмінно перемагають. Музиканти і слухачі підтверджують це: багато артистів описують його живий звук як момент чистої музичної ейфорії.
"Найчастіше це легше сказати, ніж зробити, – каже Олександр. – Я волію менше говорити й дозволяти музиці говорити самій – тій самій музиці, яку я допомагаю артистам створювати. Для мене весь світ – це сцена, а чистота звучання – моя головна зброя".
Федоренко однаково впевнено почувається в різних жанрах: він з однаковою майстерністю працює із класичними оркестрами, джазовими виконавцями, фольклорними співаками й масштабними поп-фестивалями. Для нього це все – одна мова, мова музики.
В інтерв'ю Федоренко часто каже, що звукорежисер має бути "невидимим співавтором", переводячи художнє бачення артиста в технічну реальність, не нав'язуючи при цьому свого стилю. Він переконаний: завдання звукорежисера – посилити сприйняття музики аудиторією, залишаючись у тіні, дозволяючи артисту і його ідеям бути в центрі уваги.
Олександр не просто розповідає про добрий звук – він показує його. У своїй радіопрограмі "Мелодії української душі" він ставить сучасну і класичну українську музику й показує слухачам закулісся: як створюють записи, як будують звук на концертах. Він використовує цю платформу, щоб просувати розуміння того, яку роль звукорежисер грає в роботі артистів і музичної індустрії.
Він також допоміг молодим виконавцям, ведучи практичну колонку – спільно зі співачкою Аллою Мігай – на телебаченні, де розповідав про мікрофонну техніку й підготовку фонограм. Ці поради врятували багатьох новачків від типових сценічних помилок. У сукупності його медіапроєкти – це не просто програми; це місія щодо підвищення звукової культури країни й просування музики.
На міжнародних конкурсах і фестивалях він неодноразово отримував подяки й дипломи за високий професіоналізм. Наприклад, на вже згаданому фестивалі "Співай рідною" у Нью-Йорку йому вручили спеціальний диплом як звукорежисеру й радіоведучому, котрий популяризує українську пісню за кордоном.
2025 року Олександр Федоренко став лауреатом Global Music Awards. Журі завершило оцінку заявки №2510-5531, і результат був наступним: Вівальді, концерт F-minor RV 297 "Зима, Allegro non molto" у виконанні "Київської Камерати" (запис і зведення – Олександр Федоренко) – срібна медаль у категорії "класична музика".
Отже, Олександр Федоренко – багатогранний український звукорежисер, який пройшов шлях від роботи на радіо й державній студії до власного бізнесу й міжнародного визнання. Його праця охоплює класичну, джазову, поп-музику, театр і кіно, радіо й телепроєкти. Завдяки поєднанню класичної школи й сучасного підходу він збагатив українське звукорежисерське мистецтво, виховав нове покоління фахівців і зробив вагомий внесок у популяризацію української музики у світі. Його шлях – приклад успішної реалізації таланту звукорежисера на найвищому рівні.
Вітаємо Олександра з 30 феноменальними роками у професії!
