Чому розгорівся скандал
23 січня Кривоконя позбавили броні після того, як ЗМІ, зокрема й "Українська правда", повідомили, що він разом із дружиною брав участь у балеті "Лебедине озеро" під час гастролей за кордоном у складі United European Ballet. Зазначали, що режисером балетної постановки став російський артист Лев Іванов.
Першою на те, що українські артисти співпрацюють із росіянами за кордоном, у своїх соцмережах звернула увагу українська балерина Вікторія Зварич.
У Міністерстві культури підтвердили, що Кривоконь і Мацак "виступали й поширювали культурний російський продукт" під час відпустки, і зазначили, що це є порушенням спільної принципової позиції артистів Національної опери України – вилучення з поточного репертуару творів російських композиторів, – якої вони дотримуються із 24 лютого 2022 року, відповідно до закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії".
Про позбавлення Кривоконя броні 23 січня повідомило видання LB.ua, редакція якого дістала офіційну відповідь на свій запит від Національної опери України.
"Артистам Мацак і Кривоконю на підставі їхніх заяв, відповідно до чинного законодавства України, була надана відпустка. Про їхні плани, зокрема щодо участі у виконанні творів російської класики, театру заздалегідь не було відомо, і жодної інформації із цього приводу від них або з інших джерел ми не отримували. У подальшому із соціальних мереж стало відомо про їхню участь у балеті "Лебедине озеро", що, безумовно, викликало обурення, оскільки порушує норми корпоративної етики й рішення колективу щодо неучасті у виставах російських авторів. Ураховуючи викладене, бронювання Кривоконя було анульовано", – зазначили в опері.
Що відповіли Мацак і Кривоконь
Після розголосу Мацак і Кривоконь оприлюднили свою позицію. Зокрема, подружжя зазначило, що після скандалу через участь у балеті російського композитора Чайковського відчуло себе непотрібним Україні.
"Чиновники виявили страх перед мистецтвом і кількома суб'єктивними заявами окремих блогерів, які представляють лише одну з точок зору на болючу проблему – відсутність сучасного конкурентного репертуару міжнародного рівня в українському балеті. Саме її ми намагалися вирішити, показавши на європейських сценах "Щедрика" на рівні з усталеною класикою, – ідеться в колонці. – Страх перед правдою про кризу на головній балетній сцені країни виявився сильнішим за здоровий глузд і професійну відповідальність. Ніхто не спробував розібратися, які системні проблеми спричинив дуже нетиповий для балету скандал міжнародного рівня".
Артисти пояснили, що рік тому брали участь у європейському турне.
"Серед постановок було "Лебедине озеро" у версії українського балетмейстера Анатолія Шекери, яку ми виконали після постановки "Щедрика" на тлі українського прапора. Утім, не прем'єра "Щедрика" на європейських сценах зацікавила бюрократів. Приводом для публічної атаки став "лебединий" епізод, – зазначило подружжя. – Ми як громадяни України не порушили жодного офіційного закону. Адже в Україні немає прямої заборони на імперську хореографію, тому вона досі присутня на київських сценах у різних інтерпретаціях".
Мацак і Кривоконь наголосили, що "зазнали несправедливих юридичних наслідків".
"Скасування броні Сергія Кривоконя, погрози звільненням, нищівна шкода репутації, погрози й безпідставні образи в соцмережах, – прерарахували вони. – Дискусія про ідентичність Чайковського, який, хочемо ми того чи ні, є світовою балетною класикою, повністю затьмарила те, заради чого ми працювали все життя. Аж до 2022-го композитора вважали "нашим" – з українським корінням, хоча війна на сході вже тривала. А тепер раптом забули і про походження Чайковського, і про те, що "Лебедине озеро" створювалося в Україні, і про те, що сам автор був другом Миколи Лисенка, на якому досі тримається Національна опера".
Мацак і Кривоконь додали, що сьогодні Україна постала перед вибором.
"Або на сцену повертаються росіяни й танцюють класику у своїх постановках, або ми, українці, показуємо власне прочитання класики, паралельно шукаючи ресурси для створення нового українського мистецтва, – вважає подружжя. – А тепер про найболючіше. Із 2014 року, відколи Україна офіційно взяла курс на відхід від російсько-радянської мистецької спадщини, на головній балетній сцені країни не з'явилося жодної по-справжньому успішної оригінальної української балетної постановки. Жодної".
Подружжя вважає, що проблемою є не їхня участь у європейському турне, а "відсутність стратегічного бачення, куди рухатись українському балету, який застряг між минулим і майбутнім".
"Ми змушені запитати державу напряму – що конкретно ви готові зробити для розвитку українського балету? Чому досі немає чіткого закону чи офіційної позиції: що дозволено, а що заборонено? Що прийнятно, а що ні для всіх виконавців і театрів? Держава займається полюванням на відьом: скасуванням людей, скасуванням свободи творчості, консервацією страху. У таких умовах неможливо творити сучасну Україну. Скільки ще українських митців має покинути країну? Скільком ще заборонять професію заради хвилинного хайпу? Україна, заради якої ми збирали мільйони, промотували її на найкращих сценах світу й носимо її ім'я в серці з любов'ю, – вона й наша теж", – підсумувало подружжя.