0 Київ
Кілька десятків людей у Києві 12 вересня провели марш солідарності із жінками Білорусі, повідомило "Радіо Свобода". Учасники акції заявили про невизнання перемоги Олександра Лукашенка на виборах президента країни.
Марш почався біля стели на Майдані Незалежності і закінчився біля посольства Білорусі.
Більшість жінок прийшла з біло-червоно-білими прапорами, які носить білоруська опозиція. Протестувальники вийшли із плакатами "Жінки рухають Всесвіт", "Сашо, sorry, ти не наша love story", "Кращі друзі жінки – права людини", "Свободу політв'язням".
Агентство "Укрінформ" повідомило про майже сотню присутніх на акції. Демонстранти заявили, що проти білоруських активісток різних рухів ведуть активну кампанію, зафіксовано десятки випадків брутального поводження із жінками.
Активісти виступили проти насильства, за відновлення правових меж у Білорусі та демократичну зміну влади.
Марші жінок у Білорусі присвячені незгоді з фальсифікаціями на виборах президента країни, проти насильства силовиків і затримання мирних демонстрантів. Сьогодні на такому марші в Мінську затримали кількох людей.
Мінськ 12 вересня святкує День міста, пише білоруський портал TUT.BY. За рішенням нової міської влади цього року свято відзначать без гулянь через епідемічну ситуацію. Жителів міста покликали на суботники.
У Білорусі від 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента, що відбувалися з 4-го до 9 серпня, сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент країни Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, зокрема з використанням світлошумових гранат, гумових куль і водометів. За час протестів було затримано приблизно 10 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло чотири учасники мітингів.
На акціях протесту в Білорусі 11 вересня затримали 32 людей.
Високий представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель від імені Євросоюзу 11 серпня заявляв, що вибори в Білорусі "не були ні вільними, ні справедливими", а влада застосувала "непропорційне і неприйнятне насильство" до протестувальників. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу 28 серпня домовилися ввести санкції проти білоруських високопосадовців через фальсифікацію виборів і насильство проти мітингувальників.
31 серпня стало відомо, що Євросоюз має намір у вересні ввести економічні санкції проти 31 білоруського високопосадовця, відповідального за вибори, насильство і репресії. Водночас прізвища Лукашенка в переліку не було. Німеччина пояснила це тим, що хоче більше часу для діалогу і залишити "відкритою можливість його додавання у список на пізнішому етапі".
Литва, Латвія і Естонія цього самого дня першими у світі ввели персональні санкції проти влади Білорусі після виборів і придушення мирних протестів у країні. Балтійські держави оголосили персонами нон ґрата 30 білоруських чиновників, зокрема й Лукашенка.
У міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що дадуть відповідь на персональні санкції проти білоруських чиновників, введені країнами Балтії.
