+17 Київ
"Коли побачила зараз, що відбувається, як ви записуєте, як люди йдуть і говорять правду, я зрозуміла, що це мій шанс сказати правду й відкрити людям очі на те, хто він насправді. Що він – насильник. І це не тільки я. Я знаю ще декількох дівчат, із якими так само було", – сказала Узлова.
За її словами, із деякими постраждалими вона спілкувалася.
"Я з ними говорила: "Давайте об'єднаємося". Але вони сказали: "Ні в якому разі. Нам тут ще жити, нам тут ще працювати. Вийде чи не вийде його прибрати з Петрового... А потім жахатися й чекати, що завтра щось із тобою станеться – це дуже страшно", – описала розмову Узлова.
Вона зазначила, що після того, що сталося, вона випадково зустрілася з Поворознюком, коли той був із чоловіком, якого відрекомендував як прокурора з Кіровограда.
"По тому, що сталося, може, рік пройшов. Я його випадково побачила. У мене сестра працювала в ресторані… Я пишу вірші, і мене попросили в гумористичній формі чоловіків привітати на 23 лютого. Я прийшла, писала цей вірш. А сестра моя, побачивши, що він зайшов, говорить: "Вікторіє, тікай, не обертайся. Зайшов Поворознюк". Я кажу: "Чому я повинна тікати?" Ну, і він мене побачив. Він рукою: "Іди сюди". Я говорю: "Я не підійду". Він підійшов сам. Кажу: "Що ви хочете від мене?" А він говорить: "А чого ти не хочеш зі мною поговорити?" А я кажу: "А про що мені з вами після всього говорити?" – "Ну а як?" А з ним чоловік був... Я кажу: "Після того, як ви ґвалтуєте дівчат, то ви можете так вільно себе поводити і думаєте, що це вам з рук зійде?" А він: "Що ти, дуро, мені говориш? Це прокурор із Кіровограда". Чи щось таке. Я кажу: "Як би там не було, пройде рік, пройде два, 10, але за свої вчинки доведеться відповідати. І при першій можливості я зроблю так, що ви будете шкодувати про те, що ви зробили", – сказала жінка.
