Кількість українців, готових до територіальних поступок заради миру, за два роки зросла втричі, але більшість усе одно проти цього – КМІС

Кількість українців, готових до територіальних поступок заради миру, за два роки зросла втричі, але більшість усе одно проти цього – КМІС 55% опитаних українців не готові до територіальних поступок заради миру
Фото: depositphotos.com

55% українців висловилися, що за жодних обставин не готові йти на територіальні поступки для завершення російсько-української війни, 32% їх допускають. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, опубліковані 23 липня.

Зазначено, що опитування проводили за два етапи: 16–22 травня і 20–25 червня 2024 року.

"У період із травня 2022 року до травня 2023 року ситуація була відносно стабільною: близько 8–10% респондентів були готовими на територіальні поступки, а абсолютна більшість – 82–87% – стабільно виступали проти жодних поступок. Після травня 2023 року простежується поступове зростання частки тих, хто готовий до територіальних поступок. Так, до кінця 2023 року готовність до поступок зросла до 19%, у лютому 2024 року – до 26%, у травні 2024 року – до 32%", – зазначили соціологи.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

Водночас серед тих респондентів, які припускають імовірність поступок, 73% вважають, що відносини України з Росією мають бути такими самими, як з іншими державами, – із закритими кордонами, візами, митницями, наголосили у КМІС.

Зазначено, що в усіх регіонах порівняно з травнем 2023 року стало помітно більше тих, хто готовий до територіальних поступок, але водночас у всіх регіонах таких – не більше ніж третина.

Також у всіх регіонах (зокрема, на півдні та сході) більше тих, хто проти жодних поступок, ніж тих, хто підтримує поступки.

Інфографіка: kiis.com.ua Інфографіка: kiis.com.ua

У КМІС повідомили, що опитування провели методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах України (підконтрольна уряду України територія), загалом опитали 1067 респондентів віком від 18 років. До вибірки не додавали жителів територій, яких тимчасово не контролює влада України (водночас у кожній вибірці приблизно 2% – це українці, котрі переїхали з окупованих територій). Опитування не проводили з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Контекст

Росія 2014 року захопила український Крим і розпочала збройний конфлікт на сході України, унаслідок якого було окуповано частину Донецької й Луганської областей.

24 лютого 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Зараз під окупацією РФ – Крим, частина Херсонської, Запорізької, Донецької, Луганської, Харківської областей і Кінбурнська коса в Миколаївській області.

Українська влада неодноразово заявляла, що налаштована на деокупацію всіх захоплених із 2014 року Росією українських територій, зокрема Криму.

У середині червня 2024 року нелегітимний президент країни-агресора РФ Володимир Путін висунув ультиматум, заявивши, що Росія готова зупинити воєнні дії, якщо Україна віддасть усю територію Донецької, Луганської, Херсонської й Запорізької областей (зокрема неокуповану частину) і відмовиться від планів вступу в НАТО, а Захід зніме всі санкції. На саміті ШОС Путін припустив, що основою для переговорів можуть стати стамбульські угоди.

Про те, що війна може закінчитися, якщо Україна поступиться частиною територій, приватно заявляв, зокрема кандидат у президенти США Дональд Трамп, пише The Washington Post. Для цього республіканець нібито може тиснути на Київ. Радник передвиборчого штабу Трампа Джейсон Міллер назвав цю публікацію "фейковою новиною" й заявив, що Трамп не обере жодного мирного плану, поки не вступить на посаду.

Президент України Володимир Зеленський зазначав в опублікованому 19 липня інтерв'ю, що ідея Трампа швидкого зупинення війни подобається всім, але "зважаючи якою ціною і хто платитиме".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати