Він наголосив, що це "свідома політика Росії, однак міжнародні організації закривають на це очі".
"Я не бачу ні публічної, ні юридичної реакції на ці події. Ордерів на арешт для воєнних злочинців досі немає. Українські правоохоронні органи роблять усе можливе для фіксації таких злочинів. Я офіційно передав матеріали про факти страт до уповноваженої з прав людини в РФ. Зрозуміло, що реакції Росії на порушення Женевських конвенцій годі очікувати, але моє завдання – фіксувати ці факти. Ми робимо все, щоб міжнародна спільнота про це дізнавалася", – зазначив Лубінець.
Омбудсмен згадав про загибель у російському полоні української журналістки Вікторії Рощиної й додав, що з початку російської агресії загинуло щонайменше 102 представники медіа.
Контекст
На початку липня в Офісі генпрокурора поінформували, що росіяни за час повномасштабної війни стратили понад 110 українських полонених (зокрема 62 – під час здавання в полон). За даними ОГП станом на 4 жовтня, на полі бою росіяни стратили щонайменше 93 українських військових, 80% страт відбулися 2024 року.
Зокрема, 3 серпня Лубінець повідомив, що окупанти жорстоко вбили українського військовополоненого, відрізавши йому голову й кінцівки.
16 вересня омбудсмен сказав, що росіяни, ймовірно, стратили українського військового в Новогродівці Донецької області, встромивши в його груди меч із написом "За Курськ".
Наймасовіший, за інформацією українських правоохоронців, відомий випадок страти зафіксували цієї осені на покровському напрямку, поблизу сіл Миколаївка і Сухий Яр Донецької області, – окупанти розстріляли 16 військовослужбовців. 6 жовтня бригада Нацгвардії "Азов" повідомила, що захопила в полон одного з росіян, які розстріляли групу українських військових поблизу Нью-Йорка, той заявив, що його командиру надійшла команда "в полон нікого не брати", тому що з полоненими "ніколи морочитися".
8 жовтня головний прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан заявив, що МКС може взятися за справи про страти українських військових.
+5 Київ
