+2 Київ
Видання пише, що на початку літа 2023 року, коли українська армія розпочала наступ, одна з його частин мала кодову назву "вісь Воллеса" на честь Бена Воллеса, який обіймав тоді пост міністра оборони Великобританії. Зазначають, що саме він відіграв головну роль в одержанні Україною потрібної зброї в перші дні війни. За словами українського військового, якого цитує видання, Воллес за свою підтримку дістав прізвисько Людина, котра врятувала Київ.
Окрім того, українці вважали британців мозком антипутинської коаліції, до якої входили США, Великобританія й десятки інших країн, ідеться у статті.
Ще у грудні 2022 року Київ чітко дав зрозуміти, що наступної весни хоче піти в наступ проти країни-агресора Росії, однак і американці, і британці сумнівалися, що Україна готова. Тоді британському адміралу Тоні Радакіну надійшов телефонний дзвінок від його американського колеги – генерала Марка Міллі. Той повідомив, що американці вирішили підтримати наступ і кинути на нього максимум сил.
Під час зустрічі в Рамштайні в січні тодішній міністр оборони США Ллойд Остін оголосив, що США та інші країни НАТО доправлять Україні величезний пакет важкого озброєння широкого діапазону. США відкинули свої давні побоювання щодо надання Києву наступальної бронетехніки й пообіцяли передати 31 танк M1 Abrams. Британія оголосила, що стане першою західною країною, яка надасть Україні крилаті ракети великої дальності Storm Shadow.
Британських військових таємно скерували в Україну, щоб оснастити українські літаки ракетами й навчити військових, як ними користуватися. Це було не вперше, раніше військові британської армії вже проводили навчання в Україні. Наприклад, після постачань британських протитанкових ракет NLAW на початку вторгнення.
За кілька тижнів до початку контрнаступу глава стратегічного командування Великобританії й колишній глава армійської розвідки генерал Джеймс Гокенгал зустрівся із главою Головного управління розвідки Міноборони України Кирилом Будановим. Поки помічники Радакіна – генерали Ролі Вокер і Чарлі Стікленд – допомагали планувати операції, Гокенгал передав Буданову розвідувальні дані.
Проблема була в тому, що, за планом, усе спорядження від партнерів Україна мала отримати до кінця березня, проте терміни неодноразово відсували. Україна й далі чекала, поки отримає весь комплект, а британці говорили, що треба починати наступ, поки Росія не зміцнилася. На той момент озброєння, яке Київ отримав для контрнаступу, дорівнювало тому, що було в наявності в усієї британської армії. Час було згаяно, росіяни скористалися можливістю й обкопалися, ідеться у статті.
Коли на початку червня наступ розпочався, виникла ще одна проблема. Радакін і його американські колеги стверджували, що Україна має дотримуватися стратегії "відрізати, розтягнути й ударити". Під відрізанням мали на увазі напади на логістичні центри росіян із метою обмежити постачання. Розтягування означало короткі атаки й операції на кількох осях одночасно, одна з яких і мала ім'я Воллеса. Для "ударної" частини стратегії потрібно було зосередити сили й вогневу потужність в одній точці зіткнення з найкращими шансами на прорив.
У статті йдеться, що замість того, щоб пробити південь і розірвати сухопутний шлях між Росією й окупованим Кримом, українці розкололи свою бойову силу й так і не завдали удару. Американці закликали українців іти набагато жорсткішими темпами, пише Times. Саме в цей момент відносини між українцями й американцями погіршилися. Міллі й генерал Крістофер Каволі, командувач армії США в Європі та Африці, були дуже розчаровані головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним, ідеться у статті, а Залужний, зі свого боку, був розчарований тиском Америки.
Тому Радакін перервав відпустку й вирішив поїхати в Україну особисто, щоб примирити американців та українців. Він мав вислухати Залужного й пояснити його бачення американцям під час відеодзвінка з Києва. Поки Радакін їхав в Україну, його помічник Ролі Вокер теж телефонував американським та українським колегам. У середині серпня 2023 року британська дипломатія дала результат, ідеться в публікації. Радакін, Залужний і Каволі особисто зустрілися на польсько-українському кордоні, де п'ять годин обговорювали контрнаступ, а також плани на зиму й наступний рік.
"Україна заплатила жахливу ціну, захищаючи себе, але вони також відчинили нам вікно в сучасну війну", – цитує видання джерело серед британських військових.
