Україна може за кілька місяців створити ядерну бомбу на плутонії

Події

Україна може створити елементарну ядерну бомбу протягом кількох місяців, якщо обраний президент США Дональд Трамп відмовиться від військової допомоги. Про це йдеться в інформаційному документі, який підготували для Міністерства оборони України, пише The Times 13 листопада.

Країна швидко зможе створити базовий пристрій із плутонію з технологією, аналогічною бомбі "Товстун", яку скинули на Нагасакі 1945 року, ідеться у звіті. Зазначено, що через брак часу на будівництво й експлуатацію великих установок, які потрібні для збагачення урану, Україні довелося б покладатися на використання плутонію, добутого з відпрацьованих паливних стрижнів з українських ядерних реакторів.

Україна контролює дев'ять активних реакторів і має значний ядерний досвід. У звіті йдеться, що вагу реакторного плутонію, доступного Україні, можна оцінити в 7 тонн, тоді як для створення значного арсеналу ядерної зброї знадобилося б набагато менше матеріалу. Наявного матеріалу було б досить для сотень боєголовок із тактичною потужністю кілька кілотонн, зазначено в документі.

Автори документа дійшли висновку, що потужність такої бомби становитиме приблизно 1/10 потужності бомби "Товстун". Цього, на їхню думку, було б досить, щоб знищити цілу російську авіабазу чи зосереджені військові, промислові або логістичні об'єкти. Точна потужність ядерного заряду буде непередбачуваною, оскільки в ньому використовуватимуть різні ізотопи плутонію.

Доповідь, яку склав Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння, передали заступнику міністра оборони країни. Уряд України її не схвалив, але вона встановлює правове підґрунтя, на якому Україна могла б вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

"Порушення [Будапештського] меморандуму Російською Федерацією, яка має ядерну зброю, дає формальні підстави для виходу з ДНЯЗ і моральні причини для перегляду неядерного вибору, зробленого на початку 1994 року", – ідеться у документі.

Контекст

Будапештський меморандум підписали 5 грудня 1994 року. Згідно з документом, країни-підписанти – Великобританія, Росія і США – зобов'язалися бути гарантами незалежності, суверенітету й кордонів України, а також утримуватися від застосування проти України будь-якої зброї, не лише ядерної. Окрім того, підписанти обіцяли не чинити на Київ економічного тиску. Натомість Україна відмовилася від свого ядерного статусу. Під меморандумом поставили свої підписи тодішні президент України Леонід Кучма, президент РФ Борис Єльцин, президент США Білл Клінтон і прем'єр Великобританії Джон Мейджор.
Росія 2014 року порушила умови меморандуму, анексувавши Крим і розпочавши збройну агресію на Донбасі. Глава МЗС РФ Сергій Лавров вважає, що Росія Будапештської угоди не порушила, оскільки не застосувала щодо України ядерної зброї.
17 жовтня 2024 року на пресконференції у Брюсселі президент України Володимир Зеленський переказав його нещодавню розмову з на той момент кандидатом у президенти США Дональдом Трампом. Зокрема, Зеленський вказав, що Будапештський меморандум не працює, тому безпеку країни може гарантувати або членство в НАТО, або ядерна зброя. Президент додав, що Україна обирає НАТО, а не ядерну зброю.
Після цього оглядач Bild Юліан Рьопке заявив, що кілька місяців тому український високопосадовець нібито натякав йому, що Україна не змириться з другим наступом Росії на Київ і розгляне питання відновлення ядерного арсеналу, нібито в України для цього "є матеріали" і "є знання". Коментуючи ці повідомлення, Зеленський заявив, що в Україні "ніколи не говорили про те, що готуються створити ядерну зброю".